Публій Ліциній Красс (консул 171 року до н. е.)

Пу́блій Ліци́ній Красс (лат. Publius Licinius Crassus; ? — після 167 до н. е.) — політичний, державний і військовий діяч Римської республіки, консул 171 року до н. е.

Публій Ліциній Красс
лат. Publius Licinius Crassus Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніPublius Licinius Crassus
Народивсяневідомо
Стародавній Рим Редагувати інформацію у Вікіданих
Померпісля 167 до н. е.
невідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоРимська республіка
Місце проживанняРим
Діяльністьполітик, державний та військовий діяч
Посадаконсул
Термін171 рік до н. е.
ПопередникГай Попіллій Ленат
НаступникАвл Гостілій Манцін
РідЛіцинії
БатькоГай Ліциній Красс
Матиневідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриГай Ліциній Красс[1][2][2] і Liciniad Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зневідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиМарк Ліциній Красс Агеласт і Публій Ліціній Красс Муціан Редагувати інформацію у Вікіданих

Життєпис

ред.

Походив з роду нобілів Ліциніїв. Син Гая Ліцинія Красса. Про молоді роки немає відомостей.

У 176 році до н. е. його було обрано претором. Як провінцію отримав Ближню Іспанію.

171 року до н. е. його було обрано консулом разом з Гаєм Кассієм Лонгіном. Отримав право вести війну проти Персея, царя Македонії. Втім зазнав поразки в битві при Каллінікі (Фессалія). Незважаючи на це відмовився вести мирні перемовини з македонцями, а зажадав від Персея капітуляції. У 170 році до н. е. як проконсул залишився в Греції. Але незабаром за рішенням сенату був оштрафований й відкликаний до Риму.

У 167 році до н. е. був спрямований до Пергаму, де мав замирити царя Аттала II з галатами. Про подальшу долю Публія Ліцинія немає відомостей.

Джерела

ред.
  • Friedrich Münzer: Licinius 60). // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band XIII,1, Stuttgart 1926, Sp. 286–287. (нім.)
  1. Любкер Ф. Licinii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 768–772.
  2. а б Digital Prosopography of the Roman Republic