Псалом 40(41)

Сороковий псалом — 40-й псалом з книги Псалмів (41-й у масоретській нумерації). Відомий з латинського інципіту Beatus qui intelligit.

Напис латиною «Блаженний, хто дбає про вбогого [ і жебрака] в день нещастя Господь порятує його!» ( Пс 40:2 )

Псалом є особистою молитвою страждаючого праведника, який несправедливо був звинувачений, що просить у Бога визволити його від бід. Тут порівнюються уявлення про благословення тих, хто реально допомагає бідним, а також чи дійсно люди які співчутливі отримують особливу милість від Бога.

З християнської точки зору псалом 40 містить месіанський фрагмент: «Навіть приятель мій, на якого надіявся я, що мій хліб споживав, підняв проти мене п'яту!» (Пс 40:10). Фрагмент цього уривка в Новому Заповіті (Ів. 13:18) цитує Ісус Христос, маючи на увазі зраду Юди Іскаріота .

Текст

вірш	Оригінальний іврит	Український переклад Івана Огієнка	Вульгата  латинською
1	לַמְנַצֵּחַ, מִזְמוֹר לְדָוִד	[Для дириґетна хору. Псалом Давидів.]
2	אַשְׁרֵי, מַשְׂכִּיל אֶל-דָּל; בְּיוֹם רָעָה, יְמַלְּטֵהוּ יְהוָה	Блаженний, хто дбає про вбогого, в день нещастя Господь порятує його!	Beatus qui intellegit super egenum et pauperem in die mala liberabit eum Dominus
3	יְהוָה, יִשְׁמְרֵהוּ וִיחַיֵּהוּ--יאשר (וְאֻשַּׁר) בָּאָרֶץ; וְאַל-תִּתְּנֵהוּ, בְּנֶפֶשׁ אֹיְבָיו	Господь берегтиме його та його оживлятиме, буде блаженний такий на землі, і Він не видасть його на поталу його ворогам!	Dominus conservet eum et vivificet eum et beatum faciat eum in terra et non tradat eum in animam inimicorum eius
4	יְהוָה--יִסְעָדֶנּוּ, עַל-עֶרֶשׂ דְּוָי; כָּל-מִשְׁכָּבוֹ, הָפַכְתָּ בְחָלְיוֹ	На ложі недуги подасть йому сили Господь, усе ложе йому перемінить в недузі його.	Dominus opem fairet illi super lectum doloris eius universum stratum eius versasti in infirmitate eius
5	אֲנִי-אָמַרְתִּי, יְהוָה חָנֵּנִי; רְפָאָה נַפְשִׁי, כִּי-חָטָאתִי לָךְ	Я промовив був: Господи, май же Ти милість до мене, вилікуй душу мою, бо я перед Тобою згрішив!	Ego dixi Domine miserere mei sana animam meam quoniam peccavi tibi
6	אוֹיְבַי—יֹאמְרוּ רַע לִי; מָתַי יָמוּת, וְאָבַד שְׁמוֹ	Вороги мої кажуть на мене лихе: Коли вмре та загине імення його?	Inimici mei dixerunt mala mihi quando morietur et peribit nomen eius
7	וְאִם-בָּא לִרְאוֹת, שָׁוְא יְדַבֵּר--לִבּוֹ, יִקְבָּץ-אָוֶן לוֹ; יֵצֵא לַחוּץ יְדַבֵּר	А коли хто приходить відвідати, мовить марне: його серце збирає для себе лихе, і як вийде надвір, то говорить про те...	Et si ingrediebatur ut videret vane loquebatur cor eius congregavit iniquitatem sibi egrediebatur foras et loquebatur
8	יַחַד--עָלַי יִתְלַחֲשׁוּ, כָּל-שֹׂנְאָי; עָלַי--יַחְשְׁבוּ רָעָה לִי	Всі мої вороги між собою шепочуться разом на мене, на мене лихе замишляють:	In id ipsum adversum me шепоче omnes inimici mei adversus me cogitabant mala mihi
9	דְּבַר-בְּלִיַּעַל, יָצוּק בּוֹ; וַאֲשֶׁר שָׁכַב, לֹא-יוֹסִיף לָקוּם	Негідна річ тисне його, а що він поклався то більше не встане!...	Verbum iniquum constituteunt adversus me numquid qui dormit non adiciet ut resurgat
10	גַּם-ense שְׁלוֹמִי, אֲשֶׁר-בָּטַחְתִּי בוֹ-- אוֹכֵל לַחְמִי; הִגְדִ׷ּל ע׸ּל גַּם-ense שְׁלוֹמִי, אֲשֶׁר-בָּטַחְתִּי בוֹל לַחְמִי;	Навіть приятель мій, на якого надіявся я, що мій хліб споживав, підняв проти мене п'яту!	Etenim homo pacis meae in quo speravi qui edebat panes meos magnificavit super me subplantationem
11	וְאַתָּה יְהוָה, חָנֵּנִי וַהֲקִימֵנִי; וַאֲשַׁלְּמָה לָהֶם	Але, Господи, помилуй мене, і мене підійми, і я їм відплачу,	Tu autem Domine miserere mei et resurcita me et retribuam eis
12	בְּזֹאת יָדַעְתִּי, כִּי-חָפַצְתָּ בִּי: כִּי לֹא-יָרִיעַ אֹיְבִי עָ	із того довідаюся, що Ти любиш мене, коли надо мною сурмити не буде мій ворог.	In hoc cognovi quoniam voluisti me quoniam non gaudebit inimicus meus super me
13	וַאֲנִי--בְּתֻמִּי, תָּמַכְתָּ בִּי; וַתַּצִּיבֵנִי לְפָנֶיךָ לְעוֹלָם	А я через невинність мою Ти підсилиш мене, і перед обличчям Своїм ти поставиш навіки мене!	Me autem propter innocentiam suscepisti et confirmasti me in conspectu tuo in aeternum
14	בָּרוּךְ יְהוָה, אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל--מֵהָעוֹלָם, וְעַד הָעוֹמןָם: אמ	Благословенний Господь, Бог ізраїлів, від віку й до віку! Амінь і амінь!	Benedictus Dominus Deus Israel a saeculo et in saeculum fiat fiat

Особливості

Цей псалом завершує першу (з 1 по 40) з п'яти книг, що в цілому складають книгу Псалмів . Кожна з таких книг закінчується славослів'ям, воно також є заключним славослів'ям усіх зборів псалмів. У 40 псалмі це є 14-й вірш .

Контекст

Автором псалма є Давид . Біблеїсти відносять цей псалом до часів повстання проти Давида його сина Авесалома . А в 10-му вірші псалма згадується «приятель мій», що «підняв п'яту» на Давида вважають зрадника Ахітофела . Равіністичне тлумачення псалма також співвідносять ці події із змовою Авессалома за участю Ахітофела .

Зміст

Перша частина псалма містить роздуми про необхідність співчутливого ставлення до бідних, які потребують допомоги. З 5-го вірша псалмоспівець звертається до думок про своїх ворогів і зрадників, які прагнуть його смерті. Псалом завершується молитвою Богу про безпеку автора і відплату його ворогам .

Вірші 2-4

Існує припущення, що у 2-му вірші Давид говорить про себе, однак говорить він у третій особі, що свідчить про його смиренність перед Господом . Давид розмірковує про те, наскільки блаженний той чоловік, який дбає про бідних . До таких людей у день лиха на допомогу прийде Сам Господь. Бог не залишить без уваги доброї й чуйної людини, навіть на одрі хвороби. І саме «ложе недуги» Бог перемінить на «ложе одужання» (так слід розуміти закінчення 4-го вірша) .

Вірші 5-10

Давид допомагав бідним, але перебуваючи в нужді, не отримав обіцяної допомоги від Господа. Однак, Давид закликає Господа не про справедливість, а про милість «Господи, май же Ти милість до мене» .

Багато раз в псалмах Давид виражає покаяння у своєму гріху і просить Бога про зцілення його душі. Згадка про душу в 5-му вірші підкреслює, що поряд з фізичним зціленням, псалмоспівець потребує і здобуття душевного спокою, оскільки гріх обтяжував його .

Далі Давид скаржиться на своїх ворогів, які чекають на його смерть (вірш 6) і на лицемірство тих, хто приходить відвідувати його, але вірять наклепу і поширюють брехню про нього. .

Під «приятелем моїм» , який «підняв п'яту» у 10-му вірші бібліїсти, як правило, розуміють Ахітофела . Він був наближеним радником і, мабуть, родичем Давида.

Під час повстання Авесалома Ахітофел перейшов на його бік. Він дав дві поради Авесалому, обидві з яких були вірними. Перша порада (увійти до наложниць батька, тим самим відрізавши собі шляхи до відступу 2Сам. 16:21 ) узурпатор виконав, а другу знехтував. Ахітофел пропонував негайно наздогнати Давида і вбити його ( 2Сам. 17:1-3 ), проте Хушай, застереживши царського сина, запропонував спершу зібрати якнайбільше сил. Це дозволило Давидові та його нечисленним супутникам втекти. Дізнавшись про це, Ахітофел повернувся до рідного дому, до свого міста та й повісився, і помер, і був похований у гробі свого батька. .

Зрада Ахітофела представлена в псалмі як вчинок друга, який «їв хліб», тобто був удостоєний близького особистого спілкування, але знехтував цією частиною . Деякі коментатори вважають, що псалом 40(41) написаний з одного й того ж приводу (повстання Авесалома і зраді Ахітофела), що і псалом 54 . І тут оцінка вчинку Ахітофела в псалмі 54 ( Пс 54:22 та Пс 54:24 ) видається більш зрозумілою .

Слова Давида про Ахітофела пізніше цитував Ісус Христос щодо Юди Іскаріота. Докладніше про значення цієї цитати Ісуса див. у розділі «У Новому Заповіті» .

Вірші 11-12

Давид молить Бога про своє зцілення і про відплату своїм ворогам. Попри слова «я їм відплачу» в 11 вірші, загалом у псалмі ясно виражена думка, що відплата довірена Господу . Для Давида такий перебіг справ стане знаком благовоління Господнього .

Вірші 13-14

Давид звертається до Господа в молитві про свою підтримку та можливість свого перебування перед обличчям Господнім навіки. Деякі богослови схильні розуміти слова «навіки» буквально, як вічне перебування Давида поблизу Бога. Псалом (а разом з ним і вся 1-а книга Псалмів ) завершується славослів'ям на адресу Господа .

У Новому Заповіті

Поцілунок Юди. «Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту свою!» ( Ів. 13:18 )

«Навіть приятель мій, на якого надіявся я, що мій хліб споживав, підняв проти мене п'яту!» ( Пс 40:10 ) ⇒ «Не про всіх вас кажу. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збулося Писання: Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту свою!» ( Ів. 13:18 ).

У 13-й главі Євангелія від Івана йдеться про очищення учнів (обмивання ніг в Ів. 13:1-17 ), так і метафоричному (виявлення зрадника в Ів. 13:18-30 ) . Для читача Євангелії факт зради Юди не був новиною, у попередніх главах його роль вже була позначена. Примітно, що Ісус, цитуючи псалом, не використав слова «на якого надіявся я», оскільки знав, що Юда є ненадійним учнем( Ів. 6:70-71 ) .

Хоча учні подумали, що Ісус відправив Юду з якимось невинним дорученням ( Ів. 13:27-29 ), однак Сам Ісус знав, що відпускає його для здійснення зради . Безславний кінець Юди після зради нагадує загибель Ахітофела, який також убив себе шляхом повішення .

Тим часом в 13-й главі Євангелія від Івана акцент зроблено на те, що Ісусові заздалегідь було відомо про майбутню зраду. В юдаїзмі слова «Хто хліб споживає зо Мною» свідчило про близьку дружбу, а «підняв той на Мене п'яту свою» означає підступну зраду. Виявилося, що ворог у Ісуса був у найближчому оточенні, а коли Його схопили, то Він залишився зовсім один і тільки Отець перебував з Ним ( Ів. 16:32 ) .

Використання цитати з псалма відображає месіанське самоусвідомлення Ісуса, виконання ним ролі страждаючого Месії . Цитуючи псалом, Ісус показував, що у зраді Юди має здійснитися стародавнє пророцтво . Таким чином Ісус постає не безпорадною жертвою віроломної зради, але Месією, посланим Богом-Отцем для виконання Божого задуму і тим, хто йде назустріч хресній смерті, спокійно і без страху .

Література

• Библейский справочник Геллея. — СПб. : Христианское общество «Библия для всех», 1998. — P. 352. — ISBN 5-7454-0212-1.
• Толковая Библия Лопухина. — СЗКЭО, 2021. — P. 912. — (Библиотека мировой литературы) — ISBN 978-5-9603-0603-4.
• Никанор (Каменский), епископ. Изображение Мессии в Псалтири. Экзегетико-критическое исследование мессианских псалмов, с кратким очерком учения о Мессии до пророка Давида. — 2-е. — Казань : Типо-литография Императорского университета, 1901. — 260 с.
• Новый Библейский Комментарий = New Bible Commentary. — Санкт-Петербург : Мирт, 2000. — Т. 2. — P. 571. — (Энциклопедия христианства) — ISBN 5-88869-099-6.
• Псалом 40 // Новая Женевская учебная Библия = New Geneva Study Bible™ / Р. Г. Спраул. — Свет на востоке. — 1998.
• Сперджен, Чарльз. Сокровищница Давида: комментарии на Псалтирь = The Treasury of David by С. H. Spurgeon / Пер. с англ. Е. С. Терёхина. — Минск : Минская фабрика цветной печати, 2006. — Т. 2. — P. 506. — ISBN 985-454-319-6.
• Толкование ветхозаветных книг от Первой Книги Царств по Книгу Песни Песней = The Bible Knowledge Commentary / гл. ред. Платон Харчлаа. — Славянское миссионерское общество. — К. : Славянское миссионерское издательство, 1993. — 617 с.
• Ла Сор Уильям, Хаббард Д., Буш Ф. Обзор Ветхого завета = Old Testament Survey. — Москва : Богомыслие, 1998. — 693 p. — ISBN 5-7707-4437-5.
• Ветхий Завет на страницах Нового = Commentary on the New Testament Use of the Old Testament / Бил Г. К., Карсон Д. А. — Черкассы : Коллоквиум, 2011. — Т. 2. — 592 p. — ISBN 978-966-8957-31-4.
• Уирсби Уоррен. Комментарий на Ветхий Завет = The Wiersbe Bible Commentary / Цыганков Ю. А. — Санкт-Петербург : Библия для всех, 2011. — Т. 2. — P. 1099. — ISBN 978-5-7454-1275-2.
• Юнгеров П. А. Вероучение Псалтири, его особенности и значение в общей системе библейского вероучения // Государство, религия, Церковь в России и за рубежом : научная статья. — 2009. — № S4 (17 червня). — С. 554-610. — ISSN 2073-7203.