Вікіпедія

Протести в Ірані (2019—2020)

Протести в Ірані — серія громадянських акцій протесту, що відбуваються в кількох містах по всьому Ірану. Первісною причиною протесту стало зростання цін на паливо в 50-200 %[1][2][3][4]. Надалі протест переріс в акції проти політичного режиму в Ірані та вищого керівника Алі Хаменеї[5][6]. Протести почалися увечері 15 листопада і протягом декількох годин поширилися на 21 місто, коли відео протесту почали поширюватися в Інтернеті[7][8][9]. Зображення насильницьких протестів незабаром розійшлися по Інтернету, і протести досягли міжнародного рівня[10].

Протести в Ірані (2019—2020)
Протест

Дата: 15 листопада 2019 — донині
Місце:
Іран Іран
Сторони
Провладні сили Антиурядові протестувальники
Сили
Корпус вартових Ісламської революції
Ключові фігури
Хасан Рухані
Алі Хаменеї 		децентралізований протест без лідерів

Хоча протести почалися як мирні зібрання, вони незабаром перетворилися в жорстокі заворушення і повстання проти іранського уряду[11]. Застосовувана урядом Ірану тактика припинення акцій протесту включає загальнонаціональне відключення інтернету і стрілянину по демонстрантах з дахів, вертольотів і з близької відстані з кулеметів. За словами городян, нібито урядові сили потім конфіскували тіла загиблих демонстрантів, вивезли їх, щоб замаскувати справжню кількість жертв і серйозність протестів. Amnesty International писала, що уряд погрожував сім'ям убитих демонстрантів, якщо ті виступлять у засобах масової інформації або влаштують похорон[12][13]. За даними західних джерел, уряд вбив 1500 іранських громадян[14][15], а придушення акцій викликало бурхливу реакцію протестувальників, які зруйнували 731 урядовий банк, включаючи центральний банк Ірану, дев'ять ісламських релігійних центрів, знесли антиамериканські рекламні щити, а також плакати і статуї Верховного лідера Алі Хаменеї. 50 урядових військових баз були також атаковані протестувальниками. Ця серія протестів була віднесена до категорії найбільш жорстоких з моменту виникнення Ісламської Республіки Іран 1979 році[16][17].

Щоб заблокувати обмін інформацією про протести і загибелі протестуючих на платформах соціальних мереж, уряд заблокував Інтернет по всій країні, що призвело до майже повного відключення Інтернету протягом приблизно шести днів[18][19][20][21].

Передісторія

ред.

Санкції Сполучених Штатів та Європейського Союзу в поєднанні з неефективним управлінням економікою стали чинниками, пов'язаними з серйозною економічною кризою в Ірані у 2010-х роках[22]. Президент Ірану Хасан Рухані сказав перед циклом заворушень у листопаді 2019 року, що «Іран переживає один з найважчих періодів після ісламської революції 1979 року»[8].

Численні протести і страйки мали місце в Ірані в грудні 2017 року, протягом всього 2018 року і в першій половині 2019 року. Причини протесту варіювалися від зростання цін до прав вчителів та прав залізничників[23][24][25][26].

В кінці 2019 року в сусідніх країнах: Лівані та Іраку, відбулися антиурядові протести.

Опівночі 15 листопада 2019 року уряд Ірану оголосив, що підвищить ціни на паливо[8]. До підвищення цін водії могли купувати до 250 літрів кожен місяць по 10 000 іранських ріалів за літр. Нова структура цін передбачала аналогічний щомісячний розподіл для водіїв, але ціни починалися з 15 000 ріалів за літр для перших 60 літрів, потім 30 000 за літр[6]. Державне телебачення Ірану описало ці заходи як спосіб допомогти фінансувати субсидії приблизно 60 мільйонів іранців[22].

Викликані підвищенням цін на нафту протести в подальшому переформатувалися в протест проти корупції і злодійства уряду, і мали на меті повалити іранський уряд. Погане управління з боку влади призвело до швидкої інфляції, що призвело до того, що ще 1,6 мільйони іранців опинилися за межею бідності всього за один рік[27][28].

Бехзад Набаві, колишній член парламенту Ірану, в інтерв'ю у вересні 2019 року, всього за два місяці до протестів, заявив, що Економічний фонд Разаві, до складу якого входять кілька невеликих організацій, спільно з Корпусом Вартових Ісламської революції і Міністерством розвідки контролюють близько шістдесяти відсотків економіки Ірану. Верховний лідер Алі Хаменеї керує фондом. Жодна з цих організацій не платить ніяких податків, і жодній державній організації не дозволяється переглядати їх звітності[29].

У той час як іранський народ страждає від економічних труднощів, Верховний лідер Алі Хаменеї своїм указом звільнив ряд організацій від сплати податків. У їх число увійшла гігантська організація «Штаб будівництва Хатах аль-Анбія» і багато інших більш дрібних структур, що належать Корпусу вартових Ісламської революції[30].

Хронологія

ред.

Листопад 2019

ред.
 
Початок протестного руху (листопад 2019)

Після того, як уряд оголосив про підвищення цін рано вранці 15 листопада, іранці в різних містах вийшли на вулиці на знак протесту.

За повідомленнями, один з перших протестувальників був убитий в Сірджані після того, як сили безпеки відкрили вогонь. У свою чергу демонстранти в місті підпалили заправну станцію і скандували: «Рухані, покинь цю країну»[5].

Протестувальники в Ахвазі зажадали, щоб люди бойкотували придбання палива і зупиняли свої автомобілі посеред дороги в знак протесту[9].

У Мешхеді, другому за величиною місті Ірану, демонстранти перекрили рух на вулицях і автошляхах[22]. Протестувальники зібралися пізньої ночі в Годсі, передмісті Тегерана, і знищили поліцейську машину[31].

Протести продовжили розширюватися на другий день, 16 листопада. Демонстранти зібралися в більш ніж 50 містах країни, таких як Тегеран, Тебріз, Ісфахан і Шираз, щоб висловити протест проти раптового підвищення цін[32].

Кілька банків в Есламшахріе, Бехбахані і Тегерані, а також одна релігійна школа в Ісфахані були спалені протестувальниками. У Шахріярі демонстранти спалили пам'ятник Рухолли Хомейні, засновника Ісламської Республіки[33]. Сили безпеки стріляли в протестувальників, намагаючись розігнати їх, убивши щонайменше десять протестувальників в Ісфахані, Бехбахані, Керманшаху, Караджі і Ширазі[34].

16 листопада доступ в Інтернет по всій країні був майже повністю закритий, при цьому активність в Інтернеті оцінювалася в 7 %[35][36].

Державні інформаційні агентства повідомили, що було заарештовано понад 1000 осіб, а протести охопили понад 100 міст Ірану[34].

Власники магазинів в Тегерані і Ісфахані закрили базари і оголосили страйк. Перебуваючи в Тебрізі, студенти з Тебрізського університету залишили свої заняття і приєдналися до демонстрацій[37].

Студенти Тегеранського університету зібралися другий день поспіль, щоб висловити протест проти ситуації в країні і скандували «Смерть диктатору» і «Ні Газа, ні Ліван, моє життя тільки для Ірану». Протести тривали в районі Садегіє в Тегерані. Базар був заповнений силами безпеки, які намагались перешкодити торговцям почати страйк. Громадяни Тегерана повідомили, що, незважаючи на відключення інтернету, протести продовжилися.

Про зіткнення також повідомлялося в Ширазі, де сили безпеки відкрили вогонь по присутнім людям[38]. Влада повідомила, що протестувальники по всій країні спалили дев'ять ісламських семінарій і п'ятничних молитовних відділень[39]. Протести тривали протягом п'ятого дня поспіль, 19 листопада, незважаючи на присутність сил безпеки в містах країни. Повідомлялося про акції в Тегерані, Караджі, Ширазі і Ісфахані[40]. Місто Шуш в провінції Хузестан був фактично закритий, оскільки робочі Хафта Таппе протестували проти нинішніх умов роботи[41].

Революційна гвардія забрала тіла загиблих і поранених демонстрантів у лікарнях, щоб приховати справжні втрати і применшити масштаб протестів. У деяких випадках урядові чиновники продавали тіла протестувальників[42]. Згідно The Guardian, протести досягли 70 % провінцій країни[43].

Грудень 2019

ред.

7 грудня в День студента в Ірані, студенти в Тегерані та інших містах провели демонстрації в підтримку протестів[44]. Рано вранці 17 грудня студенти з університету Шахід Бехешті в Тегерані зібралися біля гуртожитків і протестували проти вбивства протестувальників[45].

25 грудня, за день до 40-го дня траурної ходи протестувальників, загиблих в ході листопадових протестів, сили безпеки заарештували кількох членів сім'ї Поя Бахтіарі, чия смерть у ході протестів збурила країну[46].

26 грудня сили безпеки атакували різні кладовища навколо Ірану, щоб перешкодити сім'ям загиблих в листопадових протестах провести церемонії в честь 40-го дня смерті їхніх близьких. Деякі з скорботних були заарештовані[47][48].

 
Студенти на мітингу 11 січня 2020 р.

Після того як офіційні влади країни визнали, що помилково збили пасажирський лайнер «Українських авіаліній», більше двох тисяч молодих активістів вийшли на стихійний мітинг в Тегерані ввечері 11 січня.[49] Головним гаслом протестуючих стала вимога усунути Верховного Лідера Ірану.[50] 12 січня схожі мітинги проти політики КВІР пройшли в Ісфагані, Решті і Хамадані.[51][52] Деякі інтернет-видання розмістили відео з розгоном маніфестації в Тегерані, де поліція застосувала сльозогінний газ. Також чутні постріли і видно поранених.

Дональд Трамп підтримав студентську маніфестацію в Твіттері, написавши на фарсі: НЕ ВБИВАЙТЕ ПРОТЕСТУВАЛЬНИКІВ.[53] Велика Британія також вирішила підтримати молодіжний мітинг (адже серед загиблих були іранські студенти, які навчалися в Канаді), однак посол Сполученого королівства Роб Макер був затриманий прямо на акції протесту 11 січня, перебуваючи серед демонстрантів. Після розглядів, які тривали близько півгодини, його відпустили.[54][55][56][57]

Відключення інтернету

ред.

На другий день протестів, Мінкомзв'язку за наказом влади тимчасово відключили інтернет, щоб знизити протестну активність. Державний департамент США засудив це рішення і вимагав включити інтернет.[58]

Слогани і тактика протестувальників

ред.

Основним гаслом протестуючих стала фраза «Клірики повинні піти».[59]

Часто маніфестації супроводжувались прокльонами на адресу Верховного лідера Ірану, іноді мітингувальники палили його портрети.[60]

Оскільки демонстранти прагнули перекрити вулиці поблизу державних установ, їм протистояли озброєні загони «Басідж».[61]

Жертви

ред.
 
Число смертей по провінціях Ірану
   40 або більше людей загинуло
   30-39 людей вбито
   20-29 людей вбито
   10-19 людей вбито
   1-9 людей вбито
   Нема інформації

На думку ряду спостерігачів, протести в Ірані в листопаді 2019 року стали найбільш кровопролитними з 1979 року[62].

Згідно з підрахунками Amnesty International до середини грудня 2019 року в країні загинуло 304 людини і кілька тисяч були арештовані. Серед загиблих є неповнолітні.[63]

Державний департамент США навів дані, що за листопад—грудень 2019 року чисельність жертв перевищила 1 тисячу осіб[64]. За даними різних правозахисних організацій, у місті Бендер-Махшехр тільки в листопаді було вбито від 40 до 100 осіб. Причому очевидці стверджують, що для розгону демонстрацій там застосовували танки[65].

Міжнародне агентство Reuters навела таку чисельність жертв листопадових виступів: вбито 1500 чоловік, з них 400 жінки і 17 підлітків.[66][67]

У січні серед студентів з'явився новий банер: «1500 + 176», що говорить про безвинно загиблих людей рейсу UA752.[68]

Багато Іранських ЗМІ, що належать до влади, розкритикували дані від Amnesty International і від Reuters. За їх словами, чисельність жертв нижче ніж їх дані.

За підрахунками британської газети The Guardian, В Ширазі і Шахрак-е-Шедра вбито 69 осіб (9 з них в Шахрак-е-Шедрі).

Примітки

ред.
  1. ↑ Iran gasoline rationing, price hikes draw street protests. Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 11 лютого 2020.
  2. ↑ Iran Abruptly Raises Fuel Prices, and Protests Erupt
  3. ↑ Iran begins gasoline rationing, raises prices. Архів оригіналу за 27 листопада 2019. Процитовано 11 лютого 2020.
  4. ↑ Iran starts gasoline rationing, price hikes
  5. ↑ а б گسترش اعتراض‌ها به افزایش قیمت بنزین: یک معترض در سیرجان با شلیک ماموران کشته شد. Архів оригіналу за 20 листопада 2019. Процитовано 11 лютого 2020.
  6. ↑ а б Iran petrol price hike: Protesters warned that security forces may intervene
  7. ↑ Amnesty International: Over 100 Killed in 21 Cities in Iran Protests
  8. ↑ а б в Hikes in the cost of petrol are fuelling unrest in Iran
  9. ↑ а б افزایش قیمت بنزین؛ شهرهای مختلف ایران صحنه اعتراضات شد
  10. ↑ Iran's ‘Iron Fist’: Rights Group Says More Than 100 Protesters Are Dead
  11. ↑ Iran Declares Protests Are Over, but the Evidence Suggests Otherwise
  12. ↑ With Brutal Crackdown, Iran Is Convulsed by Worst Unrest in 40 Years
  13. ↑ Amnesty says at least 208 killed in Iran protests
  14. ↑ U.S. says Iran may have killed up to 1,000 protesters
  15. ↑ One of the worst crackdowns in decades is happening in Iran. Here's what we know
  16. ↑ Iran: More than 100 protesters believed to be killed as top officials give green light to crush protests
  17. ↑ Iranian protests were not about the price of gas
  18. ↑ Internet disrupted in Iran amid fuel protests in multiple cities
  19. ↑ Confirmed: Internet access is being restored in #Iran after a weeklong internet shutdown amid widespread protests
  20. ↑ Iranian officials 'stealing bodies' from morgues to hide true scale of government crackdown
  21. ↑ Mysterious Disappearances: Is Iran Stealing Bodies From Morgues to Disguise Crackdown on Protesters?
  22. ↑ а б в Iran Abruptly Raises Fuel Prices, and Protests Erupt
  23. ↑ Iran economic protests shut Tehran's Grand Bazaar
  24. ↑ Four protesters killed in southwestern Iran after security forces open fire
  25. ↑ اعتصاب معلمان؛ معترضان بازداشت و احضار شدند
  26. ↑ #اعتراضات: کارگران راه‌آهن اندیمشک مانع حرکت قطار مشهد- اهواز شدند
  27. ↑ More Than Half a Million Iranian Families Forced into Poverty in 2019, Official Says
  28. ↑ Iran is Losing Sight of its 'Developmental Vision'
  29. ↑ Khamenei's Men Run REO, The Largest Economic Player In Eastern Iran
  30. ↑ A Look at Iran's 2020—2021 Budget
  31. ↑ اعتراضات به گرانی بنزین در ایران به خشونت کشیده شد؛ معترضان خیابان‌ها را در شهرهای مختلف مسدود کردند
  32. ↑ ادامه اعتراض‌‌ها به افزایش قیمت بنزین
  33. ↑ «لحظه به لحظه با تحولات گران شدن بنزین؛ آنچه گذشت — BBC Persian»
  34. ↑ а б معاون پلیس هرمزگان «ناآرامی» در بندرعباس را تکذیب کرد
  35. ↑ اختلال گسترده در دسترسی به اینترنت درپی اعتراض‌‌ها به افزایش قیمت بنزین در ایران. Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 11 лютого 2020.
  36. ↑ Iran in ‘near-total national internet shutdown’ amid ongoing protests
  37. ↑ افزایش شمار قربانیان در سومین روز اعتراض‌ها: تعداد کشته‌ها به ده‌ها نفر رسید
  38. ↑ پیام‌های مردمی به ایران اینترنشنال: از جو امنیتی تا شلیک مستقیم به معترضان
  39. ↑ حمله به دستکم ۹ حوزه علمیه و دفتر امام جمعه در جریان اعتراضات به افزایش قیمت بنزین
  40. ↑ پنجمین روز پیاپی اعتراض‌ها در ایران: ادامه درگیری‌ها با وجود افزایش جو امنیتی
  41. ↑ «شوش به خاطر اعتراض‌های کارگران نیشکر هفت تپه تعطیل شده است»
  42. ↑ Brutal crackdown of Iran protesters points to increasing divide, leadership losing grip: 'The regime is afraid'
  43. ↑ The Guardian view on Iran's protests: unrest is crushed, unhappiness endures
  44. ↑ "تجمعا
  45. ↑ اعتراض شبانه دانشجویان خوابگاه کوی بهشتی برای عدالت
  46. ↑ در آستانه برگزاری مراسم چهلم پویا بختیاری،‌ اعضای خانواده او شبانه بازداشت شدند. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 11 лютого 2020.
  47. ↑ Fearing Fresh Protests Iran Arrests Outspoken Family Of Slain Protester
  48. ↑ An Iranian couple wanted to mourn son killed in protests. Now they are in jail.
  49. ↑ Iranian protesters take to streets after Tehran admits Ukrainian plane was unintentionally shot down. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  50. ↑ Protests in Tehran after Iran admits shooting down plane.
  51. ↑ تجمع‌های اعتراضی در چند شهر ایران؛ شلیک تیر هوایی و گاز اشک‌آور در تهران. رادیو فردا.
  52. ↑ ایران شلیک به هواپیمای اوکراینی را پذیرفت؛ برپایی تجمعات اعتراضی - BBC Persian. BBC News فارسی.
  53. ↑ Не убивать протестующих Трамп велел Ирану на фарси REGNUM, 13 января 2020 года
  54. ↑ МИД Великобритании возмущён арестом своего посла в Тегеране Интерфакс-Украина, 12 января 2020 года
  55. ↑ Посол Великобритании в Тегеране задержан во время протестов Красная весна, 12 января 2020 года
  56. ↑ Iran plane crash: Britain condemns Tehran's arrest of UK ambassador.
  57. ↑ Великобритания: арест посла в Иране — «недопустимое нарушение дипломатического протокола» [Архівовано 2020-01-13 у Wayback Machine.] // Голос Америки, 13 января 2020
  58. ↑ Anderson, Finbar (23 листопада 2019). Iran's internet blackout: What is happening, and why did the government turn it off?. The Telegraph (англ.). ISSN 0307-1235. Архів оригіналу за 28 листопада 2019. Процитовано 30 листопада 2019.
  59. ↑ Slogans of iran protests Radiofarda.com
  60. ↑ Iran Rocked by Protests as Images of Khamenei Set on Fire and Banks Burned. Haaretz. Архів оригіналу за 20 листопада 2019. Процитовано 19 листопада 2019.
  61. ↑ چهارمین روز اعتراض‌ها؛ حمله بسیجیان به دانشجویان امیرکبیر [Fourth day of protests; the Basij attack Amir Kabir students]. Iran International (перс.). 15 січня 2020. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 16 січня 2020.
  62. ↑ Gladstone, Rick. With Brutal Crackdown, Iran Is Convulsed by Worst Unrest in 40 Years. Архів оригіналу за 2 грудня 2019. Процитовано 3 грудня 2019.
  63. ↑ ‘Vicious crackdown’: Iran protest death toll at 304, Amnesty says. Trendy News Today. Архів оригіналу за 19 December 2019. Процитовано 16 грудня 2019.
  64. ↑ U.S. says Iran may have killed more than 1,000 in recent protests. 5 грудня 2019. Архів оригіналу за 10 грудня 2019. Процитовано 9 грудня 2019.
  65. ↑ Iranian Port City Bears Brunt of Crackdown. Begin-Sadat Center for Strategic Studies. 5 грудня 2019.
  66. ↑ 1500 protesters killed in Iran's November uprising by Khamenei’s direct order: Reuters. Iran International. 23 грудня 2019.
  67. ↑ Iran protests latest: Supreme Leader’s BRUTAL crackdown killed 1,500 - including 17 teens. Архів оригіналу за 24 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
  68. ↑ Iran's Students Stage Isfahan Sit-In on Day 5 of Protests, But Tehran Rallies Blocked
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Протести_в_Ірані_(2019—2020)&oldid=43645737