Провулок Сікорського (Житомир)
Провулок Сікорського — провулок в Богунському районі Житомира. Названий на честь лейтенанта внутрішньої служби МВС, житомирського пожежника Анатолія Сікорського, який загинув на гасінні пожежі в школі № 36, що знаходиться неподалік провулка.
Провулок Сікорського Україна | |
|---|---|
| Населений пункт | Житомир |
| Місцевість | Старе місто (Сінний Ринок) |
| Район | Богунський |
| Історичні відомості | |
| Назва на честь | Анатолій Сікорський |
| Колишні назви | Прохорівський провулок, 1-й провулок Щорса |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 130 м |
| Поштові індекси | 10003 |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Інфраструктура | |
| Забудова | садибна житлова, малоповерхова житлова, багатоповерхова житлова |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r16159306 ↑2692156 ·R (Житомир) |
| Мапа | |
Характеристики ред.
Знаходиться в північній частині Старого міста, у місцевості, що відома за неформальною назвою Сінний Ринок, в житловому кварталі між вулицями Покровською, Юрка Тютюнника, Лесі Українки та Домбровського. Бере початок з вулиці Покровської. Прямує на захід. Закінчується глухим кутом.
Довжина провулка — 130 метрів.
Історія ред.
Назви ред.
Історична назва провулка — Прохорівський. Назва відома з першої половини ХХ століття та походить від історичної назви вулиці, з якою з'єднувався провулок в першій половині ХХ століття — Прохорівська (нині вулиця Лесі Українки).
У 1958 році за провулком закріплена назва провулок 1-й Щорса.
У 1993 році перейменований на провулок Сікорського.
Формування й забудови ред.
Виник у першій половині ХХ століття внаслідок ущільнення забудови кварталу, сформованого до кінця ХІХ століття та обмеженого прокладеними згідно з генеральними планами вулицями Олександрівською (нині Юрка Тютюнника), Великою Петербурзькою (нині Покровська), Сінною (нині Домбровського) та Прохорівською (нині Лесі Українки). До другої половини ХХ століття провулок був довшим, Г-подібним на плані та з'єднував нинішні вулиці Покровську та Лесі Українки. Вперше показаний на плані міста 1915 року як безіменний.[1] Станом на 1941 — 1942 рр. показаний на мапах як Прохорівський провулок. Переважна кількість забудови провулка сформувалася у 1950-х роках.
Примітки ред.
Джерела ред.
- Офіційний геопортал Житомирської міської ради з використанням шарів «Топографічний план 1:2000», «Історичні плани», «Адресний реєстр», інструменту «виміряти відстань».
- Петро Ричков. Картографічні джерела до урбаністичної історії губернського Житомира.
- Мокрицький Георгій Павлович. Вулиці Житомира / Мокрицький Георгій Павлович ; [худож. В. Кондратюк та ін.]. — Житомир: Волинь, 2007. — 640 с. : ілюстр., фотогр., карти, табл., діагр. — (Енциклопедія Житомира. Т. 1). — ISBN 966-690-84-X.
- Мокрицький Г. П. Всі вулиці Житомира. — Житомир: Волинь, 2003. — 36 с. — ISBN 966-690-030-0.
- З історії Житомира: район «Старе місто»
Посилання ред.
- Офіційний геопортал Житомирської міської ради з використанням шарів «Топографічний план 1:2000», «Історичні плани», «Адресний реєстр», інструменту «виміряти відстань». [Архівовано 23 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Генеральний план міста Житомира. План існуючого використання території. [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.]