Причорноморсько-Кримська нафтогазоносна область
Причорноморсько-Кримська нафтогазоносна область — територія в межах Причорноморської низовини, в надрах якої виявлено родовища нафти та газу, належить до Південного нафтогазоносногу регіону України.
| Причорноморсько-Кримська нафтогазоносна область | |
| Названо на честь | Причорномор'я і Крим |
|---|---|
| Тип | нафтогазоносна область |
| В межах геооб'єкту | Причорноморська низовина, Чорне море |
| Входить до | Південний нафтогазоносний регіон України |
| Країна |
 Україна |
| Площа | 80 000 км² |
Міститься в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій областях і Криму, а частково і в Молдові. Охоплює також акваторію Азовського моря та шельф прилеглої частини Чорного моря. Площа близько 80 тис. км² квадратних. Геоструктурно пов'язана з Причорноморською западиною і Скіфською платформою. У геологічній будові провінції беруть участь палеозойські, мезозойські й кайнозойські осадові відклади потужністю до 6—8 тисяч метрів. В осадових гірських породах сформувалися геологічні структури, з якими пов'язані основні області нафто- та газонагромадження. Великі підняття і прогини ускладнені локальними структурами, часто нафтоносними та газоносними. Нафтогазопрояви є в породах від неогенового до девонського віку, але промислові поклади (газові й газоконденсатні) поки що виявлено лише в палеогенових і нижньокрейдових відкладах на глибинах від 350 до 4500 м. Вони пов'язані переважно зі склепінними частинами антиклінальних складок. Колекторами нафти й газу є пісковики, алевроліти й органогенно-детритові вапняки. Планомірні розвідувальні роботи у межах Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної провінції почато 1929, основні родовища відкрито у післявоєнні роки.
Містить:
- Архангельське газове родовище
- Безіменне газове родовище
- Глібовське газоконденсатне родовище
- Голіцинське газоконденсатне родовище
- Джанкойське газове родовище
- Задорненське газове родовище
- Західно-Октябрське газоконденсатне родовище
- Карлавське газоконденсатне родовище
- Кіровське газове родовище
- Краснополянське газоконденсатне родовище
- Кримське газове родовище
- Одеське газове родовище
- Октябрське нафтове родовище
- Оленівське газоконденсатне родовище
- Південно-Голицинське газове родовище
- Приазовське газове родовище
- Серебрянське (Сріблянське) нафтове родовище
- Суботинське нафтове родовище
- Тетянівське газоконденсатне родовище
- Чорноморське газоконденсатне родовище
- Шмідтівське газове родовище
- Штормове газоконденсатне родовище
- Ярилгацьке газове родовище
Запаси природного газу на Чорноморському шельфі у Виключній морській економічній зоні України становлять близько 50 млрд м³[1]
Примітки ред.
- ↑ НЕФТЕГАЗОВЫЙ БЮЛЛЕТЕНЬ №31 (181) (31.07-06.08.2017)
Джерела ред.
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.