Приймак Віталій Миколайович

український військовик

Віта́лій Микола́йович Прийма́к (1977-2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Приймак Віталій Миколайович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 10 листопада 1977(1977-11-10)
Полянка
Смерть 6 серпня 2014(2014-08-06) (36 років)
Степанівка
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Короткий життєпис ред.

Народився 1977 року в смт Полянка Баранівського району Житомирської області. Закінчив загальноосвітню школу, пройшов строкову військову службу в лавах ЗСУ. В мирний час проживав у селі Берестівка. Виріс у багатодітній сім'ї, мріяв створити свою сім'ю.[1]

У часі війни мобілізований навесні 2014-го — кулеметник, 30-та окрема механізована бригада. З літа 2014 року брав участь у боях на сході України.

6 серпня 2014-го загинув біля села Степанівка — колона з технікою потрапила під мінометний обстріл терористів.

Похований 9 серпня 2014 року в селі Берестівка Баранівського району.

Нагороди та вшанування ред.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 27 червня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
  • 4 серпня 2015 року у селі Берестівка біля меморіалу героям Другої світової війни відкрито пам’ятний знак Віталію Приймаку
  • вщановується 6 серпня в Міністерстві оборони України на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії на Сході України.[2]

Примітки ред.

  1. Десять героїв із одного району (рос.). Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 30 вересня 2022.
  2. Вшановуючи загиблих українських Героїв, Дзвін Пам’яті на території Міноборони пролунав тридцять разів…

Джерела ред.