Призренський санджак

адміністративно-територіальна одиниця Османської імперії

Призренський санджак (тур. Prizren Sancağı, алб. Sanxhaku i Prizrenit, серб. Призренски санџак) ― один з санджаків Османської імперії з адміністративним центром у Призрені. Його засновано одразу після захоплення Османською імперією Призрена у Сербської деспотії в 1455 році. Решту території Сербії завойовано після падіння Смедерева в 1459 році і розділено на наступні санджаки: Вучітрнський санджак, Крушевацький санджак і Смедеревський санджак. На початку першої Балканської війни в 1912 році територію Призренського санджаку зайнято військами королівства Сербії та королівства Чорногорія. Згідно з умовами Лондонського договору, підписаного 30 травня 1913 року, територію Призренського санджаку поділено між Сербією та Чорногорією.

Призренський санджак
Дата створення / заснування 1455
Країна  Османська імперія
Столиця Призрен
Адміністративна одиниця Монастир
Вілаєт Косово
Призрен
Замінений на Королівство Сербія
На заміну Сербська деспотовина
Час/дата припинення існування 1913
Мапа розташування

Адміністративний поділ

ред.

Згідно реєстру Османської імперії 1571 році, до складу Призренського санджаку входили п'ять нахій: Прізрен, Хоча, Жежна, Трговіште і Біхор.

Основна частина території, яка колись належала санджаку, зараз входить до складу Косово (Прізрен і Хоча), Сербії (Жежна, 20 км на південний схід від міста Нові-Пазар ) і найменша частина - Чорногорії (Біхор і Трговіште, що біля Рожає).

Вілайєти Шкодер, Прізрен і Косово

ред.

У 1867 році Призренський санджак був об'єднаний з Дібрінським санджаком та із Скадарським санджаком, і разом вони утворили вілайєт Шкодер. У 1871 році Призренський санджак увійшов до складу новоствореного Призренської вилайєти. У свою чергу Призренський вілайєт разом Призренським санджаком увійшли до складу Косівського вилайєта, який був створений в 1877 році. Прізрен став адміністративним центром Косівського вилайета.

Нішський і Пиротський санджаки разом з Вране були відокремлені від Косівського вилайєта і стали територіями князівства Сербія за підсумками Берлінського конгресу в 1878 році. Після цього Дібрський санджак був переведений в вілайєт Манастир. Після всіх цих змін Косівський вилайєт складався з трьох санджаків: Призренського, Скопского і Новопазарського. Незважаючи на рішення Берлінського конгресу про передачу контролю над Новопазарський санджак Австро-Угорщині, він де-факто залишався під адміністрацією Османської імперії.

Младотурецька революція

ред.

Після Младотурецької революції 1908 року в Османській імперії пройшли перші парламентські вибори, в тому числі і в Призренському санджаку.

Скасування

ред.

До кінця жовтня 1912 року, в ході Першої Балканської війни Призренський санджак був зайнятий військами Королівства Сербії і Чорногорії. За умовами Лондонського мирного договору підписаного в ході Лондонської конференції 1913 року, його територія була розділена між Сербією і Чорногорією.

Література

ред.
  • Katić, Tatjana (2010), Tibor Živković (ред.), Опширни попис призренског санџака из 1571. године (Detailed register of the prizren sancak from 1571.) (Serbian) , Belgrade: Istorijski Institut, ISBN 978-86-7743-081-8, OCLC 712374230, архів оригіналу за 2 жовтня 2021године (Detailed register of the prizren sancak from 1571.) [Архівовано 2 жовтня 2021 у Wayback Machine.] (in Serbian), Belgrade: Istorijski Institut, ISBN 978-86-7743-081-8, OCLC 712374230 
  • Yücel Yigit (2010), Prizren Sancağı’nın Idarî Yapısı (1864–1912), History Studies (Turkish) , т. 2/1, архів оригіналу за 7 листопада 2012