Призренський санджак

	Призренський санджак
Дата створення / заснування	1455
Країна	Османська імперія
Столиця	Призрен
Адміністративна одиниця	Монастир; Вілаєт Косово; Призрен
Замінений на	Королівство Сербія
На заміну	Сербська деспотовина

Призренський санджак (тур. Prizren Sancağı, алб. Sanxhaku i Prizrenit, серб. Призренски санџак) ― один з санджаків Османської імперії з адміністративним центром в Призрені. Був заснований відразу після захоплення Османською імперією Призрена у Сербської деспотії в 1455 році. Решта території Сербії була завойована після падіння Смедерево в 1459 році і розділена на наступні санджаки: Вучітрнський санджак, Крушевацький санджак і Смедеревський санджак. На початку першої Балканської війни в 1912 році територія Призренського санджаку була зайнята військами королівства Сербії та королівства Чорногорія. Згідно з умовами Лондонського договору, підписаного 30 травня 1913 року, територія Призренського санджаку була поділена між Сербією та Чорногорією.

Адміністративний поділ ред.

Згідно реєстру Османської імперії 1571 році, до складу Призренського санджаку входили п'ять нахій: Прізрен, Хоча, Жежна, Трговіште і Біхор.

Основна частина території, яка колись належала санджаку, зараз входить до складу Косово (Прізрен і Хоча), Сербії (Жежна, 20 км на південний схід від міста Нові-Пазар ) і найменша частина - Чорногорії (Біхор і Трговіште, що біля Рожає).

Вілайєти Шкодер, Прізрен і Косово ред.

У 1867 році Призренський санджак був об'єднаний з Дібрінським санджаком та із Скадарським санджаком, і разом вони утворили вілайєт Шкодер. У 1871 році Призренський санджак увійшов до складу новоствореного Призренської вилайєти. У свою чергу Призренський вілайєт разом Призренським санджаком увійшли до складу Косівського вилайєта, який був створений в 1877 році. Прізрен став адміністративним центром Косівського вилайета.

Нішський і Пиротський санджаки разом з Вране були відокремлені від Косівського вилайєта і стали територіями князівства Сербія за підсумками Берлінського конгресу в 1878 році. Після цього Дібрський санджак був переведений в вілайєт Манастир. Після всіх цих змін Косівський вилайєт складався з трьох санджаків: Призренського, Скопского і Новопазарського. Незважаючи на рішення Берлінського конгресу про передачу контролю над Новопазарський санджак Австро-Угорщині, він де-факто залишався під адміністрацією Османської імперії.

Младотурецкая революція ред.

Після Младотурецької революції в 1908 році, в Османській імперії пройшли перші парламентські вибори, в тому числі і в Призренському санджаку.

Скасування ред.

До кінця жовтня 1912 року, в ході Першої Балканської війни Призренський санджак був зайнятий військами Королівства Сербії і Чорногорії. За умовами Лондонського мирного договору підписаного в ході Лондонської конференції 1913 року, його територія була розділена між Сербією і Чорногорією.

Література ред.

Katić, Tatjana (2010), Tibor Živković (ред.), Опширни попис призренског санџака из 1571. године (Detailed register of the prizren sancak from 1571.) (Serbian) , Belgrade: Istorijski Institut, ISBN 978-86-7743-081-8, OCLC 712374230, архів оригіналу за 2 жовтня 2021године (Detailed register of the prizren sancak from 1571.) [Архівовано 2 жовтня 2021 у Wayback Machine.] (in Serbian), Belgrade: Istorijski Institut, ISBN 978-86-7743-081-8, OCLC 712374230
Yücel Yigit (2010), Prizren Sancağı’nın Idarî Yapısı (1864–1912), History Studies (Turkish) , т. 2/1, архів оригіналу за 7 листопада 2012