Премія імені Бруно Понтекорво
Премія імені Бруно Понтекорво — міжнародна премія, яка щорічно присуджується Вченою радою Об'єднаного інституту ядерних досліджень у Дубні в Росії за заслуги[1] в галузі фізики елементарних частинок. Заснована в 1995 році. Названа на честь італійсько-радянського фізика Бруно Максимовича Понтекорво.
Лауреати
ред.- 1995 — Уго Амальді[de] (
Швейцарія) — за цикл експериментальних результатів з фізики слабких взаємодій[1]. - 1996
- Лев Борисович Окунь (
Росія) — за теоретичні дослідження у галузі фізики елементарних частинок[2]. - Семен Соломонович Герштейн ( Росія) — за теоретичні дослідження в галузі електрослабких взаємодій.
- Лев Борисович Окунь (
- 1997 — Клаус Вінтер[de] ( Швейцарія) — за експериментальні дослідження в галузі нейтринної фізики на прискорювачах[3].
- 1998 — Володимир Михайлович Лобашов[ru] ( Росія) — за видатний внесок у дослідження з фізики електрослабких взаємодій[4].
- 1999 — Раймонд Девіс (
США) — за видатні досягнення у розробці хлор-аргонового методу реєстрації сонячних нейтрино[5]. - 2000 — Георгій Тимофійович Зацепін[ru], Володимир Миколайович Гаврін[ru] ( Росія) — за видатний внесок у дослідження сонячних нейтрино галій-германієвим методом у Баксанській нейтринній обсерваторії[6].
- 2001 — Ніколас Саміос[de] ( США) — за видатний внесок у фізику частинок[7].
- 2002 — Самоїл Міхелевич Біленький ( Росія) — за теоретичні дослідження в галузі осциляцій нейтрино[8].
- 2003 — Йодзі Тоцука[en] (
Японія) — за видатний внесок у відкриття мюонних осциляцій нейтрино[9]. - 2004 — Артур Макдональд (
Канада) — за доказ осциляцій сонячних нейтрино в експерименті SNO в Канаді[10]. - 2005 — Станіслав Павлович Міхеєв[ru] ( Росія), Олексій Юрійович Смірнов[ru] (
Італія), Лінкольн Вольфенштейн[en] ( США) — за передбачення та дослідження впливу речовини на осциляції нейтрино, що отримала назву ефекту Міхєєва — Смирнова — Вольфенштейна[11]. - 2006 — Ацуто Сузуки ( Японія) — за відкриття осциляцій реакторних електронних антинейтрино та реєстрацію геоантинейтрино в експерименті KamLAND[12].
- 2007 — Антонино Дзикики[en] ( Італія та Швейцарія) — за фундаментальний внесок у створення найбільшої підземної Національної лабораторії Гран-Сассо та у створення великомасштабних фізичних установок для дослідження нейтрино від Сонця та прискорювачів[13].
- 2008 — Валерій Анатолійович Рубаков ( Росія) — за значний внесок у дослідження тісного взаємозв'язку фізики частинок, астрофізики та космології та у побудову принципово нової теорії фізичного простору[14].
- 2009
- Олександр Дмитрович Долгов[de] ( Росія) — за фундаментальні результати з осциляцій та кінетики нейтрино в космології[15].
- Генрі Собель[de] ( США) — за значний внесок в експерименти з нейтринних осциляцій[15][16].
- Олександр Дмитрович Долгов[de] (
- 2010
- Сергей Петков[de] ( Італія) — за фундаментальний внесок у дослідження проходження нейтрино в матерії[17].
- Йоїтіро Сузуки[de] ( Японія) — за видатний внесок у відкриття осциляцій атмосферних і сонячних нейтрино в експерименті Super-Kamiokande[18].
- Сергей Петков[de] (
- 2011 — Стенлі Войчицькі[en] ( США) — за видатний внесок у створення детектора MINOS, за нові результати, отримані в галузі фізики частинок і, зокрема, в області нейтринних осциляцій[19].
- 2012 — Етторе Фіоріні[de] ( Італія) — за видатний внесок в експерименти з пошуку безнейтринного подвійного бета-розпаду, у розвиток напівпровідникової та кріогенної техніки реєстрації цього процесу[20].
- 2013 — Лучано Маяні[en] ( Італія) — за видатний внесок у фізику елементарних частинок, зокрема фізику слабких взаємодій та нейтрино[21].
- 2014 — Григорій Володимирович Домогацький[ru] ( Росія) — за видатний внесок у розвиток нейтринної астрофізики високих енергій та нейтринної астрономії, зокрема, піонерські роботи з розробки методики детектування нейтрино високих енергій підводним детектором та створення діючої установки на озері Байкал[22].
- 2015 — Джанпаоло Белліні[de] ( Італія) — за видатний внесок у розвиток нових методів реєстрації нейтрино низьких енергій, реалізованих у детекторі Borexino, та важливі результати, отримані в цьому експерименті з реєстрації сонячних та гео-нейтрино[23].
- 2016 — Ван Іфан[de] (
КНР)[24][25], Субон Кім[en] (
Південна Корея)[24]
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
[26][25], Коїтіро Нисікава[de] (
Японія)[24][25] — за видатний внесок у вивчення явища нейтринних осциляцій та вимірювання кута змішування нейтрино в експериментах Daya Bay, RENO и T2K.
- 2017 — Джанлуїджі Фольї (італ. Gianluigi Fogli) ( Італія), Еліджо Лізі (італ. Eligio Lisi) ( Італія) — за новаторський внесок у розвиток глобального аналізу даних про осциляції нейтрино із різних експериментів[27].
- 2018 — Френсіс Гальзен ( США) — за провідну роль у створенні детектора IceCube та експериментальне відкриття космологічних нейтрино дуже високих енергій[28].
- 2019 — Фабіола Джанотті ( Швейцарія) — за провідний внесок в експериментальні дослідження фундаментальних взаємодій та відкриття бозона Хіггса[29].
Примітки
ред.- ↑ а б «У нашій лабораторії в пам'ять про Б. М. Понтекорво засновано міжнародну премію його імені, яка присуджується щорічно одному вченому за особливо цінну наукову роботу або серію робіт з фізики елементарних частинок». — Джелепов В. П., «Гений Бруно Понтекорво».
- ↑ People and Things (PDF). CERN Courier. 37 (4): 23. 1 May 1997. Процитовано 21 September 2018.
- ↑ Международная премия имени академика Бруно Максимовича Понтекорво [International Bruno Pontecorvo Prize] (рос.). Процитовано 21 September 2018.
за экспериментальные исследования в области нейтринной физики на ускорителях
- ↑ Faces and Places. CERN Courier. 27 May 1999. Процитовано 21 September 2018.
- ↑ JINR-Russia agreement is ratified. CERN Courier. 15 March 2000. Процитовано 10 січня 2013.
- ↑ Faces and Places. CERN Courier. 1 Apr 2001. Процитовано 21 September 2018.
- ↑ Faces and Places. CERN Courier. 5 January 2002. Процитовано 21 September 2018.
- ↑ Robert Eisenstein (1 June 2003). Faces and Places (page 2) – The 2002 Pontecorvo and Bogoliubov prizes. CERN Courier. Архів оригіналу за 1 July 2007. Процитовано 21 September 2018.
- ↑ Bruno Pontecorvo Prize is awarded to Yoji Totsuka... CERN Courier. Архів оригіналу за 13 August 2016. Процитовано 21 September 2018.
- ↑ Prizes and Grants (PDF). JINR. 2004. Процитовано 21 September 2018.
- ↑ Prizes and Grants (PDF). JINR. 2005. Процитовано 21 September 2018.
- ↑ Prizes and Grants (PDF). JINR. 2006. Процитовано 21 September 2018.
- ↑ Prizes and Grants (PDF). JINR. 2007. Процитовано 21 September 2018.
- ↑ Prizes and Grants (PDF). JINR. 2008. Процитовано 21 September 2018.
- ↑ а б Prizes and Grants (PDF). JINR. 2009. Процитовано 21 September 2018.
- ↑ Henry W. Sobel. UC Irvine. Процитовано 21 September 2018.
- ↑ Prizes and Grants (PDF). JINR. 2010. Процитовано 21 September 2018.
- ↑ IPMU (18 February 2011). Bruno Pontecorvo Prize to Yoichiro Suzuki. www.ipmu.jp. Архів оригіналу за 22 September 2018. Процитовано 21 September 2018.
- ↑ Премия имени академика Б.М.Понтекорво за 2011 год [Bruno Pontecorvo Prize 2011] (рос.). 20 January 2012. Процитовано 21 September 2018.
за выдающийся вклад в создание детектора MINOS, за новые результаты, полученные в области физики частиц и, особенно, в области осцилляций нейтрино
- ↑ Историческое место Европейского физического общества открыто в Дубне [The historical site of the European Physical Society was opened in Dubna] (рос.). 25 February 2013. Архів оригіналу за 22 September 2018. Процитовано 21 September 2018.
за выдающийся вклад в поиск безнейтринного двойного бета-распада
- ↑ премия имени бруно понтекорво [Bruno Pontecorvo Prize] (PDF) (рос.). 21 February 2014. Процитовано 21 September 2018.
за выдающиийся вклад в физику элементных частиц , в частности физику слабых взаимодействий и нейтрино
- ↑ Сверхпроводящие магниты будут делать в Дубне для проектов NICA и FAIR [Superconducting magnets will be made in Dubna for NICA and FAIR projects]. dubna.ru (рос.). 19 February 2015. Архів оригіналу за 20 February 2015. Процитовано 21 September 2018.
за выдающийся вклад в развитие нейтринной астрофизики высоких энергий и нейтринной астрономии, в частности, пионерские работы по разработке методики детектирования нейтрино высоких энергий подводным детектором и создание действующей установки на озере Байкал
- ↑ Bellini awarded the International Prize "Bruno Pontecorvo". Gran Sasso Science Institute. 29 September 2016. Процитовано 21 September 2018.
- ↑ а б в ОИЯИ в проекте JUNO [JINR in Project JUNO]. Объединенный институт ядерных исследований (рос.). Процитовано 21 September 2018.
- ↑ а б в Koichiro Nishikawa wins 2016 Pontecorvo Prize. t2k-experiment.org. 1 March 2017. Процитовано 20 September 2018.
- ↑ SNU Professor Wins Prestigious Physics Award. KBS WORLD Radio. 5 September 2018. Процитовано 21 September 2018.
- ↑ Pontecorvo Prize for 2017. Joint Institute for Nuclear Research. 23 February 2018. Процитовано 21 September 2018.
- ↑ Bruno Pontecorvo Prize 2018 awarded to Professor Francis Halzen (University of Wisconsin, Madison, USA). Dzhelepov Laboratory of Nuclear Problems. Процитовано 20 October 2019.
- ↑ Pontecorvo Prize for 2019.
Посилання
ред.- Премия имени Бруно Понтекорво Архівовано липень 15, 2014 на сайті Wayback Machine. на сайте Института ядерных исследований РАН
- Премия им. Б. М. Понтекорво Архівовано травень 1, 2019 на сайті Wayback Machine. на сайте Лаборатории ядерных проблем ОИЯИ