Православ'я в Угорщині
Православ'я в Угорщині. Число православних віруючих в Угорщині на 2001 рік становить близько 15 000 чоловік (близько 0,15 % населення)[1]. Православ'я сповідують в основному представники національних меншин, головним чином серби, а також румуни, українці та ін. Територія Угорщини перебуває під юрисдикцією Сербської православної церкви, яка має Будімськую єпархію з центром в місті Сентендре. Також в Угорщині існують парафії Константинопольського патріархату, об'єднані в Угорський екзархат, Російської православної церкви, об'єднані у Будапештську та Угорську єпархію, а також Угорська єпархія Румунської православної церкви.
_(7388._sz%C3%A1m%C3%BA_m%C5%B1eml%C3%A9k)_4.jpg)
Історія
ред.
Угорці в період свого переселення в Європу залишалися язичниками. Після поселення у Придунайську низовину ряд християнських місіонерів з Заходу робив спроби навернути їх у християнство, однак до початку XI століття вони в цілому були безуспішними. Першим християнським королем країни став Іштван I, згодом канонізований, як і його син Імре. У першій половині XI століття велика частина угорців прийняла християнство латинського обряду, значну роль в зверненні угорців зіграв Геллерт. Після Великого розколу християни в Угорщині залишилися в підпорядкуванні Риму, проте в країні (на відміну від держав Західної Європи) ніколи не припинялася присутність православної віри — завдяки православним сербам, грекам і румунам[2].
Після початку османського завоювання на територію Угорщини бігло безліч сербів. Ними були побудовані перші сербські церкви в Буді, Естергомі і Комаромі (1511), в 1585 році був заснований монастир Грабовац.
У 1640-1650-х рокіах для цих сербських біженців була створена Будімська єпархія.
Православна присутність в Угорщині значно збільшилася після Великого переселення сербів у 1690 році, коли 9000 сербів переселилися на територію Угорщини. Після цього був побудований ряд православних церков і монастирів.
У 1918 році, після розпаду Австро-Угорщини, Угорщина стала незалежною державою. Більшу частину православного населення країни в період між двома світовими війнами становили серби, юрисдикційно оформлені в Будімську єпархію Сербської Православної Церкви. До складу єпархії входили, крім сербських, шість парафій греко-угорського походження, що мали певну автономію. Значною була румунська присутність. Крім того, в Угорщині було відкрито російські емігрантські парафії. Вони підпорядковувалися Російській Зарубіжній Церкві і західноєвропейському екзархату Константинопольського Патріархату[3].
У 2000 році була утворена Будапештська і Угорська єпархія Руської православної церкви.
13 лютого 2012 року в Будапешті в будівлі Парламенту Угорщини відбулися слухання з питання укладення угоди між Урядом Республіки і представленими в країні православними юрисдикціями — Константинопольською, Російською, Сербською, Румунською та Болгарською церквами[4] .
Примітки
ред.- ↑ на 2001. Архів оригіналу за 11 травня 2011. Процитовано 24 березня 2016.
- ↑ Сергей Мудров. Православная Европа. Статья 7 Венгрия: радость миссионерских приходов и плач покинутых церквей. Часть 1 / Православие.Ru
- ↑ БУДИМСКАЯ ЕПАРХИЯ // Православная энциклопедия. Том VI. — М.: Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2003. — С. 318-319. — 752 с. — 39 000 экз. — ISBN 5-89572-010-2
- ↑ Состоялась дискуссия по вопросу заключения соглашения между Правительством Венгрии и Поместными Православными Церквами, представленными в этой стране
Література
ред.- Baán, István (1997). The Foundation of the Archbishopric of Kalocsa: The Byzantine Origin of the Second Archdiocese in Hungary. Early Christianity in Central and East Europe. Warszawa: Semper. с. 67—74.
- Baán, István (1999). The Metropolitanate of Tourkia: The Organization of the Byzantine Church in Hungary in the Middle Ages. Byzanz und Ostmitteleuropa 950-1453. Wiesbaden: Harrassowitz Verlag. с. 45—53.
- Véghseő, Tamás (2015). Reflections on the Background to the Union of Uzhhorod / Ungvár (1646) (PDF). Eastern Theological Journal. 1 (1): 147—181.
- Koszta, László (2014). Byzantine Archiepiscopal Ecclesiastical System in Hungary?. The Carpathian Basin, the Hungarians and Byzantium. Szeged: Szegedi Tudományegyetem. с. 127—143.
- Madgearu, Alexandru (2008). The Mission of Hierotheos: Location and Significance. Byzantinoslavica. 66: 119—138.
- Madgearu, Alexandru (2017). Further Considerations on Hierotheos’ Mission to the Magyars. Acta Musei Napocensis. 54 (2): 1—16.