Пошук в глибину з ітеративним заглибленням
Алгори́тм пошуку́ в глибину́ з ітеративним заглибленням (англ. Iterative deepening depth-first search, IDDFS) — алгоритм для обходу дерева. Цей алгоритм є розвиненням алгоритму пошуку в глибину.
Опис алгоритму
ред.Пошук з ітеративним заглибленням (або, точніше, пошук в глибину з ітеративним заглибленням) являє собою загальну стратегію, що часто використовується в поєднанні з пошуком в глибину, яка дозволяє знайти найкращу межу глибини. В дійсності в алгоритмі пошуку в глибину існує одна проблема - вибір правильної глибини, на якій треба зупинитись. Якщо вона буде занадто малою, то розв'язок не буде знайдено; якщо занадто великою, то можливо буде марно витрачено багато часу та ресурсів. Ці проблеми вирішуються шляхом поступового збільшення межі (котра спочатку стає рівною 0, потім 1, потім 2 і так далі) до тих пір, поки не буде знайдена ціль. Така подія відбувається після того, як межа глибини досягає значення d, глибини самого поверхневого цільового вузла.
В пошуку з ітеративним заглибленням поєднуються переваги пошуку в глибину та пошуку в ширину. Як і пошук в глибину, він характеризується дуже скромними вимогами до пам'яті, а саме, значенням O(bd). Як і пошук в ширину, він є повним, якщо коефіцієнт розгалуження є скінченним, та оптимальним, якщо вартість шляху являє собою неспадну функцію глибини вузла.
Властивості алгоритму
ред.Пошук з ітеративним заглибленням на перший погляд може здатися марнотратним, оскільки одні й ті ж самі стани формуються декілька разів (так як пошук кожного разу починається з початку). Але, як виявилося, такі повторні операції не є занадто дорогими.
Причина цього в тому, що в дереві пошуку з одним і тим самим (або майже тим самим) коефіцієнтом розгалуження на кожному рівні більшість вузлів знаходяться на нижньому рівні, тому не має великого значення те, що вузли на верхніх рівнях формуються багаторазово. В пошуку з ітеративним заглибленням вузли на нижньому рівні (з глибиною d) формуються один раз, ті вузли, що знаходяться на рівні, що передує нижньому, формуються двічі, і так далі, аж до дочірніх вузлів кореневого вузла, котрі формуються d разів. Тому загальна кількість вузлів, що формуються, виражається наступною формулою:
N(IDS) = (d)b + (d-1)b2 + … + (1)bd
яка відповідає часовій складності порядку 0(bd). Цю кількість можна порівняти з кількістю вузлів, що формуються при пошуку в ширину:
N(BFS) = b + b2 + … + bd + (bd+1-b)
Слід зазначити, що при пошуку в ширину деякі вузли формуються на глибині d+1, а при ітеративному заглибленні цього не відбувається. Результатом цього є те, що пошук з ітеративним заглибленням фактично здійснюється швидше, ніж пошук в ширину, незважаючи на повторне формування станів.
Наприклад, якщо b = 10 і d = 5, то відповідні оцінки кількості вузлів приймають наступні значення:
W(IDS) = 50 + 400 + 3000 + 20 000 + 100 000 = 123 450
N(BFS) = 10 + 100 + 1000 + 10 000 + 100 000 + 999 990 = 1 111 100
Взагалі кажучи, ітеративне заглиблення - це метод неінформативного пошуку, якому слід надати перевагу в тих умовах, коли наявний великий простір пошуку, а глибина розв'язку невідома.
Пошук з ітеративним заглибленням аналогічний до пошуку в ширину в тому плані, що в ньому при кожній ітерації перед переходом на наступний рівень досліджується повний рівень нових вузлів.
Приклад
ред.Для наступного графу:
пошук в глибину, що починається з A, припускаючи що ліві вузли в графі обираються перед правими, і припускаючи що пошук пам'ятає раніше відвідані вузли і не буде проходити по них знов, буде проходити вузли в такій послідовності: A, B, D, F, E, C, G.
Використання такого ж пошуку, але не пам'ятаючи відвіданих вузлів, приведе до проходження вузлів в такому порядку: A, B, D, F, E, A, B, D, F, E, і т.д., тобто пошук потрапить до A, B, D, F , E циклу і ніколи не досягне C або G.
Пошук з ітеративним заглибленням запобігає появі такого циклу і досягає таких вузлів на таких глибинах (припускаючи що пошук відбувається зліва направо, як і вище):
- 0: A
- 1: A (повторно), B, C, E
(Зауважимо, що пошуком з ітеративним заглибленням зараз розглядається C, коли звичайний пошук в глибину цього не зробив.)
- 2: A, B, D, F, C, G, E, F
(Відзначимо що пошук тепер бачить E через інший шлях, і петлі приходять до F двічі.)
- 3: A, B, D, F, E, C, G, E, F, B
Для цього графу, якщо буде додана більша глибина, два цикли "ABFE" і "AEFB" просто стануть довшими, перш ніж алгоритм здається і намагається пройти іншу гілку.
Алгоритм
ред.Алгоритм пошуку з ітеративним заглибленням, в якому повторно застосовується пошук з обмеженням глибини при послідовному збільшенні меж. Він завершує свою роботу після того, як знаходиться розв'язок, або процедура пошуку з обмеженням глибини повертає значення failure, а це означає, що розв'язку не існує.
IDDFS(root, goal) { depth = 0 repeat { result = DLS(root, goal, depth) if (result is a solution) return result depth = depth + 1 } }
Пошук з обмеженням глибини може здійснюватися рекурсивно наступним чином. Зверніть увагу, що потрібно тільки перевірити чи є вузол цільовим коли глибина нульова (depth == 0
), тому що коли глибина більша за нуль (depth > 0
), DLS(пошук з обмеженням глибини) відкриває вузли, які він вже проходив у попередній ітерації IDDFS(пошук з ітеративним заглибленням).
DLS(node, goal, depth) { if (depth == 0 and node == goal) return node else if (depth > 0) for each child in expand(node) DLS(child, goal, depth-1) else return no-solution }
Історія
ред.Ітеративне чи прогресивне заглиблення вперше згадується Адріаном Де Гроотом в дисертації «Думка та вибір в шахах» (англ. Thought and choice in chess). Річард Корф про "відкриття" Пошуку в глибину з ітеративним заглибленням:
Пошук в глибину з ітеративним заглибленням був без сумніву відкритий декілька разів незалежно один від одного. Перше використання алгоритму, що було задокументовано в літературі - це в програмі "Atkin's Chess 4.5 program". Берлінер відзначав, що пошук в ширину поступається алгоритму пошуку в глибину з ітеративним заглибленням. |
Споріднені алгоритми
ред.Схожою до пошуку з ітеративним заглибленням є пошукова стратегія під назвою пошук з ітеративним подовженням. Такий пошук працює зі збільшенням(або обмеженням) вартості шляхів замість збільшення(обмеження) глибини. Він відкриває вузли в порядку зростання вартості шляху, тому першим цільовим вузлом є вузол з найдешевшою вартістю шляху. Але пошук з ітеративним подовженням несе істотні накладні витрати, що робить його менш корисним, ніж ітеративний пошук з заглибленням.
Література
ред.Стюарт Рассел, Питер Норвиг Искусственный интеллект: современный подход. — М.: Вильямс, 2007. С. 1424. ISBN 0-13-790395-2
Див. також
ред.
Це незавершена стаття про алгоритми. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |