Послання до галатів — один з листів апостола Павла, що увійшов до Нового заповіту. Адресовано жителям римської провінції Галатії, де апостол Павло особисто проповідував і заклав християнську церкву.

Апостол Павло, статуя на Площі Святого Петра в Римі.
Грецька копія першої сторінки послання Павла до галатів (150—250 від н. е.) Рукопис 6238,158 р. Мічиганський університет

Час написання

ред.

Більшість дослідників вважають, що ці листи були написані 53 року, після Єрусалимського Собору, вважаючи, що у вірші 2:1 («Потому, по чотирнадцяти роках, я знову ходив в Єрусалим із Варнавою, взявши й Тита з собою») йдеться про відвідини Павлом Собору. Інші дослідники вважають датою написання 48 рік, зважаючи на те, що в цьому листі немає жодних згадок про Собор.

Зміст

ред.

У Галатських християнських громадах колишні язичники чисельно переважали над зверненими юдеями, і серед юдеїв з'являлися проповідники, що піддавали сумніву місію Павла і наполягали на обов'язковості дотримання юдейських законів, зокрема обрізанні язичників. Павло наголошує увагу на тому факті, що віра і благодать, а не виконання положень Закону є необхідною умовою для спасіння.

Структура листа виглядає так:

Див. також

ред.

Посилання

ред.