Порядок видалення дерев у містах і населених пунктах

Загальні положення ред.

Зелені насадження, що знаходяться у населених пунктах, згідно ст. 4 Лісового кодексу України, не відносяться до лісового фонду, і тому на них не поширюються Санітарні правила в лісах України і Правила поліпшення якісного складу лісів, що регламентують санітарні рубки в лісах України, і, у тому числі, в лісових об'єктах ПЗФ[1].

Санітарні рубки в міських зелених насадженнях, у тому числі в об'єктах ПЗФ, що знаходяться в населених пунктах, регламентують інші підзаконні акти. Згідно Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затверджених Кабміном України 1 серпня 2006 р., видалення зелених насаджень здійснюється у тому числі тоді, коли є аварійні, сухостойні і фаутні дерева[2], а також дерева самосівів і порослеві з діаметром кореневої системи не більше ніж 5 см[3].

Недоліки підзаконних актів, що регламентують знос дерев у містах і населених пунктах ред.

У трьох основних юридичних документах, що регламентують в Україні утримання в населених пунктах зелених насаджень, ні у Правилах утримання зелених насаджень в населених пунктах України, ні в порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, ні в Законі України «Про благоустрій населених пунктів» немає пояснення, яке дерево відноситься до сухостойних або фаутних[4][5][3]. Така невизначеність дозволяє будь-яке дерево, що має одну-дві сухі гілки, визнати сухостойним і спилювати. Також до фаутного дерева можна віднести будь-яке дерево з наявністю вад стовбура — дупел, сухобокості, тріщин, напливів деревини, механічних ушкоджень, ушкоджень шкідниками, хворобами і тому подібне.

У Правилах утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених Міністерством будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства України 10.04.2006 (пункт 9.1.12) є тільки пояснення терміну «аварійне дерево» — це дерево, яке може складати загрозу для життя і здоров'я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будинки, споруди або знаходиться у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану і інших стихійних природних явищ, або за наявності гнилої серцевини ствола, значної суховершинності, досягнення вікової межі"[5].

Останні три характеристики «аварійного дерева» — гнила серцевина, значна суховершинність і досягнення вікової межі не лише дають юридичне обґрунтування знищувати усі дуплисті дерева, що відіграють величезну роль для охорони біорізноманітності, але і зараховувати до «аварійних» значну кількість дерев в парках, скверах і міських об'єктах ПЗФ, що не представляють ніякої загрози для людей, транспорту, будинків і інших споруд.

Завдяки невизначеності термінів «сухостойне дерево», «фаутне дерево» і розпливчастості і нечіткості визначення терміну «аварійне дерево», під ці категорії дерев, що підлягають беззастережному зносу, потрапляє значна кількість дерев, що ростуть в міських об'єктах ПЗФ, парках, скверах, що веде не лише до знищення жител багатьох диких тварин, що мешкають у дуплах міських дерев (білки, кажани, сови, дятли, синиці, личинки жука-відлюдника і тому подібне), але і до загибелі унікальних вікових дерев, які є справжніми пам'ятками природи, проте «досягли вікової межі» і, на думку комунальників, перетворилися на «аварійні» дерева[3][5] .

Слід також підкреслити один дуже характерний момент. Згідно Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, оновлена вартість за вирубування аварійних, сухостойних і фаутних дерев не нараховується[3]. Таким чином створений прекрасний механізм для заробляння грошей шляхом організації в містах і населених пунктах широкомасштабних лісосік під виглядом санітарних рубок. Так, у грудні 2016 р., комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва, під виглядом боротьби з «аварійними і сухостойними» деревами у заповідній зоні РЛП «Лиса гора» вирубало 228 дерев[6].

Порушення природоохоронного законодавства ред.

Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, і Правила утримання зелених насаджень в населених пунктах України, сприяючи знищенню дуплистих і сухостойних дерев, що є житлами рідкісних видів фауни і флори, порушують наступні Закони України і міжнародні акти:

  1. Статтю 39 Закону України «Про тваринний світ», що вимагає забезпечувати охорону жител і умов розмноження тварин при лісогосподарських заходах.
  2. Статтю 27 Закону України «Про рослинний світ», яка забороняє технології, які викликають порушення стану і умов зростання рослин.
  3. Статтю 20 Закону України «Про Червону книгу України», яка свідчить про відповідальність винних у погіршенні умов мешкання (зростання) видів тварин і рослин, занесених в Червону книгу України.
  4. Статтю 90 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка притягає до відповідальності винних у погіршенні умов мешкання (зростання) тварин і рослин, занесених в Червону книгу України. Стаття 87 цього Кодексу притягає до відповідальності винних в порушенні умов охорони жител тварин.
  5. п. Д, статті 8 Конвенції про охорону біологічної різноманітності, який зобов'язує налагодити охорону природних жител видів флори і фауни і збереження популяцій видів у природних умовах.
  6. п. 4, статті 3 Угоди про охорону кажанів в Європі, який зобов'язує здійснювати необхідні дії з метою охорони кажанів.
  7. п. б, статті 6 Конвенцій про охорону дикої флори і фауни і природних жител в Європі (Конвенція Берну), який забороняє завдавати умисного збитку місцям виведення потомства або відпочинку або їх знищення.
  8. У зв'язку з входженням України до Євросоюзу, порушуються ст. 2, 4, 5 Директив Ради Європи «Про охорону диких птахів» від 2.04.1979 р. і ст. 6, 12, 13 Директив Ради Європи «Про охорону жител дикої фауни і флори» від 21.05.1992 р.[7]

Заходи по поліпшенню підзаконних актів, що регламентують знос дерев у містах і населених пунктах ред.

У зв'язку з вищевикладеним, необхідно домагатися внесення змін до Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах і в Правила утримання зелених насаджень в населених пунктах України, виключивши з цих документів поняття «сухостойні» і «фаутні» дерева, а також уточнивши термін «аварійне» дерево, виключивши з нього поняття сухостойності, досягнення вікової межі, а також наявність гнилої серцевини. Окрім цього необхідно домагатися, щоб за вирубування усіх без виключення лісів виплачувалася оновлена вартість.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Лісовий кодекс України
  2. Фаутне дерево (англ. faut — дефект) — дерево з наявністю вад стовбура (фаутів): дупел, відшмигів, сухобокості, тріщин, відлупів, напливів деревини, механічних ушкоджень, ушкоджень гнилизною і іншими грибними хворобами (пузирчаста іржа) тощо
  3. а б в г Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України 1 серпня 2006 р. № 1045.
  4. Закон України «Про благоустрій населених пунктів»
  5. а б в Правила утримання зелених у населених пунктах України, затверджено наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 10.04.2006 р. № 105.
  6. Відповідь Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва от 24.02.2016 р. № 61.
  7. Борейко В. Е. Порядок удаления деревьев, кустов, газонов и цветников в населенных пунктах и Правила содержания зеленых насаждений в населенных пунктах Украины нарушают украинское и международное экологическое законодательство