Попудренко Владилен Антонович

актор

Владиле́н Анто́нович Попу́дренко (* 4 липня 1936, Чернігів), український актор, 1977 — заслужений артист УРСР, 1986 — нагороджений Почесною грамотою міністерства культури УРСР, 1989 — народний артист УРСР.

Попудренко Владилен Антонович
Народився 4 липня 1936(1936-07-04) (85 років)
Чернігів
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність театральний актор
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Нагороди та премії
Народний артист УРСР

Заслужена артистка УРСР Світлана Мартинова у ролі Гелени з Владиленом Попудренком (Віктор) у виставі «Варшавська мелодія» Л. Зоріна, Кіровоград, 1970 р.

Короткий життєписРедагувати

1963 року закінчив Київський інститут театрального мистецтва.

В 1963—1990 роках працював в українських театрах Запоріжжя, Кіровограда, Одеси, Полтави, Сімферополя.

З 1990 року — у Чернігівському українському музично-драматичному театрі.

Владлен Антонович умер в Запорожье 11 августа 2017 года.[джерело?]

Творчий доробокРедагувати

Виконав наступні ролі:

  • Брежнєв — «Правда пам'яті» Абдуліна,
  • Архімандрит — «Все залишається людям» С. Альошина,
  • Чуб — «Ніч, чарівна ніч» по М. Гоголю,
  • Ляпкін-Тяпкін, «Ревізор» Гоголя,
  • кобзар Сторчегляд — «Клубень» Гоголя,
  • Містер Ікс — «Принцеса цирку» Кальмана,
  • Феррі — «Королева чардаша» Кальмана,
  • Мореплавець — «Місто сонця» Т. Кампанелли,
  • Гнат — «Безталанна» Карпенка-Карого,
  • Бонавентура — «Сто тисяч» Карпенка-Карого,
  • Корній — «Фараони» Коломійця,
  • Часник — «В степах України» Корнійчука,
  • Еней, Анхіз — «Енеїда» за Котляревським,
  • Гірей — «Байда, князь Вишневецький» П. Куліша,
  • Медведєв — «Це було в Рівному» Лукіна,
  • Муров — «Без вини винуваті» Островського,
  • Сталін — «Діти Арбату» Рибакова,
  • Хома — «Ой, не ходи Грицю» М. Старицького,
  • Василь — «Циганка Аза» Старицького,
  • Денікін — «Нестор Махно», Л. Тома, І. Борис,
  • Фурман — «Украдене щастя» І. Франка,
  • Ескал — «Ромео та Джульєтта» Шекспіра,
  • Аарон — «Тит Андронік» Шекспіра,
  • Фердинад — «Підступність і кохання» Шіллера.

ДжерелаРедагувати