Поліщук Назарій Іванович
Наза́рій Іва́нович Поліщу́к (18 жовтня 1996 року, с. Вотилівка, Лисянський район, Черкаська область — 6 лютого 2021 року, с. Новомихайлівка, Покровський район, Донецька область) — старший солдат, військовослужбовець 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Назарій Поліщук | |
|---|---|
 Старший солдат | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 18 жовтня 1996 Вотилівка, Лисянський район, Черкаська область, Україна |
| Смерть | 6 лютого 2021 (24 роки) Новомихайлівка, Мар'їнська міська територіальна громада, Покровський район, Донецька область, Україна (підрив на вибуховому пристрої) |
| Поховання | Вотилівка |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2017—2021 |
| Приналежність |  Україна |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська |
| Рід військ |  Механізовані війська |
| Формування | |
| Війни / битви | Війна на сході України |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
.svg){kind=small}
Життєпис
ред.В школі любив спорт: грав у футбол, волейбол, баскетбол. Походить з набожної родини, відвідував церкву. Батько працює трактористом, мати — домогосподарка[1]. Після закінчення середньої школи у 2014 році працював та навчався. Зустрічався з дівчиною з сусіднього села, з котрою мав доньку. У 2017 році підписав контракт із Збройними силами України.
Учасник Антитерористичної операції на сході України та Операції об'єднаних сил на території Донецької та Луганської областей з 2017 року. Контракт військовослужбовця мав закінчитись 14 лютого 2021 року.
Загинув 6 лютого 2021 року, поблизу села Новомихайлівка Покровського району Донеччини, внаслідок підриву на невстановленому вибуховому пристрої під час висування на ВОП. Разом з ним загинув солдат Олексій Подвезенний, ще один військовослужбовець зазнав важких поранень.
Похований 9 лютого 2021 року у рідному селі Вотилівка. Залишились батьки, сестра, три брати, 6-річна донька[2] та дівчина Вікторія з Курахового, з котрою познайомився під час служби[3].
Нагороди та вшанування
ред.- Указом Президента України № 576/2021 від 15 листопада 2021 року «За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне і бездоганне служіння Українському народові» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].
- Почесна нагорода «За заслуги перед Черкащиною» (посмертно)[5].
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Пішли служити дуже рано, але не повернулися: що відомо про загиблих під Новомихайлівкою українських військових. https://news.obozrevatel.com/. Процитовано 14 лютого 2021.
- ↑ Батьки вже чекали його, готувалися до приїзду. Але, на жаль : Сьогодні попрощалися із загиблим на фронті 24-річним воїном Назарієм. https://bbcccnn.org/. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 14 лютого 2021.
- ↑ Унаслідок підриву на Донеччині загинули Олексій Подвезенний і Назарій Поліщук із 28 омбр. https://novynarnia.com/. Архів оригіналу за 11 лютого 2021. Процитовано 14 лютого 2021.
- ↑ Указ Президента України №576/2021 від 15 листопада 2021 року "Про відзначення державними нагородами України". Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
- ↑ На Черкащині попрощалися з бійцем, який загинув у зоні ООС. https://www.ukrinform.ua/. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 14 лютого 2021.
Посилання
ред.- Поліщук Назарій Іванович [Архівовано 6 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |