Політикон

Політикон — назва візантійських білонних монет, що карбувались приблизно в середині XIV століття і які характеризуються наявністю на них грецького напису +ΠΟΛΙΤΙΚΟΝ («міський, громадянський»). Своїм оформленням ці монети нагадували скорше тогочасні західноєвропейські монети типу торнезе, ніж традиційні візантійські монети.

Анонімний політикон (~1328—1354 роки). 0,51 г., білон Аверс: міські стіни з чотирма вежами, кулі вгорі, квіти з боків. Реверс: хрест в центральному колі, напис +ΠΟΛΙΤΙΚΟΝ

Опис

Іконографія багатьох екземплярів політиконів, що містять легенду навколо великого хреста чи погруддя Діви Марії в центральному колі, наслідує тогочасні західноєвропейські, а не традиційні візантійські монети. Більшість політиконів не містять посилання на візантійського імператора, за якого вони викарбувані. Політикони відповідають загальному типу поширених тогочасних європейських монет типу торнезе з вагою 0,6–0,8 грама, діаметром 17 мм і вмістом срібла 0,200–0,250.

Значення унікального напису +ΠΟΛΙΤΙΚΟΝ, а також місце карбування цих монет довго було предметом дискусій. Як вважається, напис ΠΟΛΙΤΙΚΟΝ вказує на те, що ці монети викарбувані для задоволення певних суспільних потреб (наприклад, як тогочасні французькі монети з позначкою BVRGENSIS). Починаючи з Гюстава Шлюмберже, дослідники вважали, що ці монети могли використовуватись як жетони для отримання хліба, але сучасні дослідники вважають їх справжніми монетами. Переважно вважається, що політикони карбували в Константинополі, але через їхній «західний» вигляд також були висунуті припущення, що їх викарбувано на провінційному монетному дворі десь поблизу тогочасних франкських держав у Південній Греції. Однак цей тип монет повністю відсутній у знахідках у цій місцевості, і тому їх константинопольське походження здається більш обґрунтованим.

Історія

Турнесій імператора Андроніка II Палеолога (правив у 1282—1328 р)

Спочатку політикони мали характерну для візантійських монет увігнуту форму, але пізніше емісії стали пласкими. Очевидно, вони є продовженням візантійської емісії торнезе (відомої грецькою мовою як турнесій) імператора Андроніка II Палеолога (правління 1282—1328 рр.), і, ймовірно, також мали номінал в 1/96 золотого гіперпірону. Деякі політикони містять ім'я Андроніка III Палеолога (правління 1328—1341) і, отже, можуть бути датовані 1330-ми роками, тоді як анонімну серію можна датувати 1340-ми роками (під час яких у Візантії відбувалась руйнівна громадянська війна), а останні емісії, на яких зображено Іоанна V Палеолога (правління 1341—1376 та 1379—1391) датується 1350-ми роками, після чого карбування монет цього типу припинили. Однак є кілька винятків. Зокрема, політикон, який зберігається в Кабінеті медалей у Парижі, важить 1,4 грама та має вміст срібла 0,785, що набагато вище, ніж у типових торнезе, але все ще нижче за основну візантійську срібну монету базилікон. Декілька інших за оформленням відповідають двом типам білонних політиконів, але є більшими, товстішими та важчими (вагою приблизно 2 грами) і виготовлені з міді. Призначення цих мідних монет незрозуміле.

Джерела

• Grierson, Philip (1982). Byzantine Coins. London, United Kingdom: Methuen. ISBN 978-0-416-71360-2.
• Grierson, Philip (1999). Catalogue of the Byzantine Coins in the Dumbarton Oaks Collection and in the Whittemore Collection: 1258—1453, Vol. 5. Michael VIII to Constantine XI. Washington, District of Columbia: Dumbarton Oaks. ISBN 978-0-88402-261-9.
• Hendy, Michael F. (1985). Studies in the Byzantine Monetary Economy c. 300—1450. Cambridge, United Kingdom: Cambridge University Press. ISBN 0-521-24715-2.