Поліметали Івано-Франківської області

Поліметали Івано-Франківської області(свинець, цинк, мідь, уран)

В Івано-Франківській області розташована частина Чивчинського рудного району, який разом з Рахівським, є фрагментом Мармароського кристалічного масиву. В його межах на території Румунії знайдені колчедано-поліметалічні (Фундул-Молдове, Рушул-Урсулуй, Пожорита, Валя Колбулуй) та барит-поліметалічні (Джемені, Слетіора) родовища. В Чивчинському рудному районі виявлені рудопрояви заліза, марганцю, свинцю, цинку, міді, золота, урану. На сьогодні вони недостатньо вивчені, тому практичного значення не мають. Найбільш типовим є поліметалічний рудопрояв Баласинув (Рудний), по якому прогнозні ресурси складають: цинку – 1,3 тис. т, свинцю 0,75 тис. т. Рудопрояв розташований в Верховинському районі за 42 км на південний схід від м. Верховина на схилі долини струмка Рудний, притоки р. Баласинув.

Рудна мінералізація локалізується в гідротермально-змінених породах кварцито-сланцевої товщі лостунської світи. Встановлені як суцільні, так і вкраплені руди. Рудні тіла мають форму пластових покладів різної потужності, які залягають згідно з вміщуючими породами. Виділено три типи зруденіння: мідноколчеданне, поліметалічне і уранове. Мідноколчеданне зруденіння приурочене до окварцьованих і хлоритизованих кварцово-польовошпатових порід. Простежене по простяганню на 80 м при максимальній потужності до 3,0 м. Рудні мінерали представлені піритом і халькопіритом, характерною особливістю яких є підвищена міденосність (до 1%) і високим вмістом срібла (до 2200 г/т).

Колчеданно-поліметалічне зруденіння є основним. Розкрито і простежено по простяганню на 80 – 110 м два відокремлених рудних тіла, потужністю 0,5 – 10 м (середня – 6,5 м). Головним рудним мінералом є пірит (50 – 60% загальної маси руди), сфалерит (20 – 30%), галеніт (Pb – до 1,5%), мідь (до 0,1 – 0,3%), срібло (до 90 г/т). Колчеданні руди характеризуються високим вмістом миш‘яку. В колчеданно-миш‘якових рудах, які накладені на свинцево-цинкову мінералізацію, встановлений підвищений вміст золота (до 1,6 г/т), срібла (до 336 г/т), сурми (0,01 – 0,1%).

Комплексний колчеданно-поліметалічно-урановий рудопрояв Малахітовий розташований на лівому схилі струмка Великий Прилучний. Ділянка складена хлорит-серицит-кварцовими сланцями берлібашської світи палеозою, розсіченими дайками порфіритів, жилами кварц-карбонатного складу з сульфідною мінералізацією і колчеданними жилами. Колчеданно-поліметалічне зруденіння має лінзовидну форму, максимальною потужністю в роздувах до 1,1 м. Рудними мінералами є пірит (80 – 90% руди), халькопірит (Cu – 0,3 – 6,0%), сфалерит (до 1%), галеніт (≈1%). Уранове зруденіння в зоні перетину розломів субмеридіонального і північно-західного напрямків приурочене до мілонітів потужністю 0,6 – 1,5 м, в роздувах – до 6м. Максимальна радіоактивність 360 – 500 мкР/год., вміст урану до 0,02%, радію в еквіваленті до урану – 0,2%.

В комплексі з ураном в субмеридіональній зоні визначені: до 1,0% - мідь, цинк, свинець, барій, марганець; до 0,1% - кобальт, сурма; 0,003% - нікелю і 0,005% - молібдену.

В північно-західній зоні, де розлом супроводжується дайками порфіроїдів і кварцовими жилами, розкрита колчеданна жила з вмістом заліза – 30%, цинку – 10%, свинцю – 5%, барію – 1%, олова – 0,2%, миш‘яку – 0,002%. Рудопрояв Лостунь розташований за 600 м на південний схід від вершини г. Лостунь, належить до типу свинцево-цинкового зруденіння, пов‘язаного з баритовими, барит-кварцовими і кварц-барит-карбонатними жильними утвореннями в зонах дроблення і мілонітизації в серицит-кварцових і вуглисто-хлорит-серицит-кварцових сланцях нижньоберлібашської підсвіти з дайками порфіритів і діабазових порфіритів. Максимальні вмісти: свинцю – 4,2%, цинку – 0,07 – 0,11%, міді – 0,12%, срібла – 4- г/т, урану – 0,012%.

В урановому рудопрояві Лостунь-І (за 300 м від впадіння струмка Погрузочного в р. Лостунь) встановлені високі вмісти торію – 0,2%, миш‘яку –1,0% в супроводі свинцю – 0,5%, сурми – 0,03%, цинку – 0,03%. Встановлено ряд інших аналогічних рудопроявів колчеданно-поліметалічної (з ураном) рудної формації: Альбін, Сулігул, Веснарка, Піритовий, Малий Прилучний.

Рудопрояви колчеданно-поліметалічного комплексу в Чивчинському рудному районі добре співставляються із колчеданними проявами Румунських Східних Карпат (колчеданне родовище Фундул-Молдовей розташоване на відстані 30 км від рудопрояву Баласинув). Рудопрояви барит-поліметалічного комплексу (рудопрояв Лостунь) паралелізуються з Румунськими родовищами Слетіора і Джеміні.

На ділянках рудопроявів Веснярка і М.Прелучний, де розповсюджені більш метаморфізовані породи, характерні для білопотокської світи, можливе виявлення золотополіметалічних родовищ типу Сауляка (рахівщина).

Див. також ред.

Джерела ред.

Корисні копалини Івано-Франківської області [Архівовано 21 травня 2017 у Wayback Machine.]
Надра в Івано-Франківській області (регіональна доповідь) [Архівовано 19 червня 2017 у Wayback Machine.]