Поль-Анрі Спаак
Поль-Анрі Спаак (нід. Spaak Paul-Henri; 1899–1972) — бельгійський політик, співтворець НАТО та Європейської Спільноти. Від 1938 до 1957 р. — міністр закордонних справ, міністр фінансів, прем'єр-міністр Бельгії. В 1946 р.— голова першої сесії Генеральної Асамблеї ООН. 1957 — 1961 рр. — генеральний секретар НАТО. 1961–1966 — знову міністр закордонних справ та віце-прем'єр Бельгії.
Політична біографія та особисті даніРедагувати
Онук політика ліберальної орієнтації Поля Янсона, племінник прем'єр-міністра Бельгії в 1938—1939 Поля — Еміля Янсона і син першої жінки — сенатора країни, Поль-Анрі Спаак був представником династії відомих політиків. Під час Першої світової війни він змінив дату в документах, щоб вступити на службу в бельгійську армію. Два роки провів у німецькому полоні.
У 1920 році вступив до Робітничу партію Бельгії. З 1932 року був депутатом парламенту, в 1935 році був призначений міністром транспорту і шляхів сполучення в кабінеті ван ЗЕЕЛАНДІЯ. Неодноразово був міністром закордонних справ (у 1936—1937, 1938, 1939—1947, 1949, 1954—1957, 1961—1965, 1965—1966). У 1938—1939, 1946, 1947—1949 роках обіймав посаду прем'єр — міністра країни.
ПриміткиРедагувати
ЛітератураРедагувати
- В. І. Головченко. Спаак Поль-Анрі // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.