Вікіпедія

Полетика Тамара Володимирівна

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Тамара Володимирівна Полетика (нар. 19 березня 1922, Москва, Росія — 22 серпня 2011, Москва, Росія) — радянська і російська художниця, художник-мультиплікатор, художник-постановник.

Полетика Тамара Володимирівна
Народилася19 березня 1922(1922-03-19)
Померла21 серпня 2011(2011-08-21) (89 років)
Москва, Росія
Діяльністьсценографка
РідПолетики
У шлюбі зМільчин Лев Ісаакович
IMDbID 5386441

Біографія

ред.

Походить з дворянського роду. Малюванням захоплювалася зі шкільних часів, займалася в драмгуртку. У 1942—1944 роках навчалася в Московському міському педагогічному інституті на дошкільному відділенні, працювала в бібліотеці. У 1944 році залишила інститут і поступила на курси мультиплікаторів при кіностудії «Союзмультфільм», які закінчила в 1946 році. В цьому ж році вийшла заміж за відомого художника-мультиплікатора Льва Мільчина, з яким разом працювала на студії. За його порадою поступила і закінчила в 1951 році Московський інститут прикладного та декоративного мистецтва. Близько року стажувалася в Великому театрі. Потім шість років працювала в Хорезмській археологічно-етнографічній експедиції АН СРСР, об'їхавши майже всю Середню Азію і написавши безліч картин[1]. У 1964 році повернулася в «Союзмультфільм», де працювала художником-постановником художньо-виробничого відділення лялькових фільмів до 1976 року. Працювала разом з режисерами Анатолієм Карановичем і Іваном Уфімцевим.

Пішовши на пенсію, займалася живописом, оформляла книги, в тому числі для Товариства «Нусантара»[2].

Визнання

ред.
  • 1-19 грудня 2001 року в Москві в Центральному будинку кіно проходила ювілейна виставка художниці[3]. На ній були представлені як роботи, зроблені в ході її етнографічних експедицій в Середню Азію, так і ескізи до лялькових фільмів.
  • Образ Тамари Володимирівни відображений в ролі мами головної героїні фільму «Рукавичка»[4], про це розповідав Леонід Шварцман[5].

Фільмографія[6]

ред.
  • Художник-постановник:
    • 1965 «Сторінки календаря»
    • 1967 «Шість Іванів — шість капітанів»
    • 1967 "Пригоди барона Мюнхаузена "
    • 1968 «Комедіант»
    • 1969 «Бабусіна парасолька» (спільно зі Львом Мільчиним)
    • 1969 «Малюнок на піску»
    • 1970 «Мій друг Мартин»
    • 1971 «Лошарик»
    • 1971 «Генерал Топтигін»
    • 1973 «Годинник із зозулею»
    • 1973 «Про Петрушку»
    • 1975 «Наша няня»
    • 1976 «Петя і вовк»
    • 1979 «Чарівне озеро»
    • 1988 «Довірливий дракон» (1988)
  • Художник-мультиплікатор:
    • 1946 «Орлине перо»
    • 1964 «Життя і страждання Івана Семенова»

Примітки

ред.
  1. ↑ Сергей Капков: Интервью Тамара Полетика: «Перед каждым фильмом я трусила» — «Газета», 30 августа 2004
  2. ↑ Малайско-индонезийские исследования, Выпуск XIX. К 80-летию В. В. Сикорского. Сост. и ред. В. А. Погадаев. М.: Общество «Нусантара», 2012. С. 4
  3. ↑ http://www.film.ru/article.asp?id=3123[недоступне посилання] Борис Парникель. Холсты Тамары Полетика
  4. ↑ Ушла Тамара Полетика
  5. ↑ Капков С. Интервью с Леонидом Шварцманом «ГАЗЕТА» 11.07.2004
  6. ↑ Тамара Полетика

Література

ред.
  • С. Капков. Энциклопедия отечественной мультипликации. — М. : Алгоритм, 2006. — 816 с. — 3000 прим. — ISBN 5-9265-0319-4. Стр. 520—521.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Полетика_Тамара_Володимирівна