Покриття поверхні

Під покриття́м розуміється шар матеріалу, утворений природним або штучним шляхом на поверхні елемента, виконаного з іншого матеріалу. Покриття найчастіше застосовуються з метою захисту металів від корозії. Досить широко також використовуються в техніці для підвищення зносостійкості, поверхневої твердості виробів і з метою відновлення робочих поверхонь, пошкоджених внаслідок зношування, корозії, ерозії, кавітації. Знаходять певне застосування з метою декорування (прикраси) виробів і виконують часто захисно-оздоблювальну функцію.^[1]

Див. такожРедагувати

Антикорозійні поліуретанові покриття

ПриміткиРедагувати

↑ Чернец М. В., Клименко Л. П., Пашечко М. И., Невчас А. Трибомеханика. Триботехника. Триботехнологии: В 3 т. / Под общ. ред. М. В. Чернеца, Л. П. Клименко. — Т. 1. Механика трибоконтактного взаимодействия при скольжении. — Николаев: Изд-во НГГУ им. Петра Могилы, 2006. — 476 с.

ПосиланняРедагувати

Захисні покриття // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 96. — ISBN 978-966-7407-83-4.
ЗАХИСНІ ПОКРИТТЯ //Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Це незавершена стаття з технології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Чернец М. В., Клименко Л. П., Пашечко М. И., Невчас А. Трибомеханика. Триботехника. Триботехнологии: В 3 т. / Под общ. ред. М. В. Чернеца, Л. П. Клименко. — Т. 1. Механика трибоконтактного взаимодействия при скольжении. — Николаев: Изд-во НГГУ им. Петра Могилы, 2006. — 476 с.

[1]