Покладання
Покладання — соціальна категорія, котра являє собою матеріальну реалізацію, узагальненішої соціальної категорії довіри, котра проявляє себе в соціальній/етологічній поведінці суб'єкта, що довіряє. Соціальний абстрактний термін покладання не слід плутати з утилітарним терміном покладання, що тривіально означає матеріальну дію. Наприклад, «покладання квітів до чогось», «покладення тіла в могилу» тощо.
На практиці поширеніша дієслівна форма використання даної категорії. Наприклад, Покластися на (Rely upon/Rely on/Depend on) когось, чи щось, хто/що має довіру. Іншими словами, тільки у разі, коли суб'єкт покладання переносить довіру на об'єкт покладання, і реалізується сама категорія покладання. Через процес покладання можливе практичне і незалежне «вимірювання» третіми особами того, наскільки покладальник довіряє об'єктові покладання.
Етимологія та походження терміну ред.
Парадокси семантичної ніші покладання ред.
Етимологія слова та семантичної ніші покладання може бути досліджена на прикладі т.з. примордіальних мов, котрі в найменшій мірі зазнали цивілізаційного впливу і тому зберегли до сьогодні у морфологічній формі свою історію. Оскільки всі слов'янські мови належать до класу примордіальних, тому в них в найбільшій мірі проявляється процес словотворення. Проте навіть серед слов'янських мов, тільки українська мова має сьогодні іменник покладання, що однозначно відповідає семантичній ніші абстрактної категорії покладання. Наприклад, в російській мові є слово «положение», котре морфологічно відповідає українському слову «покладання». Проте це російське слово прикріплене до зовсім інших семантичних ніш ніяк не зв'язаних з самою нішею покладання. Суть покладального парадоксу полягає в тому, що сама семантична ніша для процесів покладання в індоєвропейських мовах є, а іменникових слів, що відображають цю нішу — немає (ніби то над цією семантичною нішею лежить своєрідне табу). Оскільки в сучасному суспільстві існує соціальне замовлення на дану семантичну нішу, тому сьогодні в більшості мов вона передається у дієслівній формі «покластися на»/«положиться на»/«rely upon» тощо.
Морфологія терміну ред.
Очевидно, що слово покладання є типовим дієслівним іменником, тобто утворене від дієслова покласти. Своєю чергою дієслово покласти утворене із дієслова класти з додаванням префікса по, що означає суб'єктну підлеглість дії класти до дії покласти. Тобто в самому дієслові покласти відображено через префікс по наявність суб'єкта дії, що посилює акт дії. Іншими словами слово покласти — це «дія у квадраті».