Позичальник

сторона в кредитних відносинах, яка одержує кредит

Позичальник — сторона в кредитних відносинах, яка одержує кредит і бере зобов'язання повернути у встановлений термін позичену вартість і сплатити відсоток за час користування позикою[1].

Позичальник — сторона за договором кредиту ред.

У рамках кредитних відносин той самий економічний суб'єкт може виступати одночасно як кредитор і як позичальник. Тоді, коли підприємство отримує в банку кредит, воно є позичальником, а банк — кредитором. Якщо підприємство зберігає свої кошти в банку, воно є кредитором, а банк — позичальником.

Позичальник — сторона за договором позики ред.

У рамках відносин позики позичальник є стороною у відносинах із кредитором, яка приймає певну суму грошей або інші речі, визначені родовими ознаками. Позичальник відповідно до договору позики зобов'язується повернути кредитору таку ж суму грошей (суму позики) або рівну кількість інших отриманих ним речей того ж таки роду та якості[1].

Класифікація позичальників за ознакою стабільності ред.

У гіпотезі Гаймана Мінські про фінансову нестабільність виділено три класи позичальників: перший - це хедж-фінансування, за якого боржник може розплатитися і за відсотками, і за тілом боргу, другий - спекулятивне фінансування, коли грошового потоку позичальників вистачає для сплати відсотків, але не тіла боргу, третій - Понці-фінансування (від імені знаменитого італійського "пірамідобудівника" ) - грошового потоку не вистачає вже й на виплату відсотків[2]. У засобах масової інформації позичальників третього класу називають компаніями-зомбі[3].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б Гражданский кодекс РФ, глава 42
  2. Hyman P. Minsky. The Financial Instability Hypothesis // The Jerome Levy Economics Institute of Bard College. — 1992. — Май. Архівовано з джерела 28 листопада 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
  3. Ведомости (17 листопада 2017). Компании-зомби угрожают экономике Европы. Архів оригіналу за 31 жовтня 2021. Процитовано 1 грудня 2018.