«Поганий день у Блек Році»[1] (англ. Bad Day at Black Rock) — американська кримінальна драма 1955 року режисера Джона Стерджеса. Екранізація оповідання «Погані часи в Гонді» (Bad Time at Honda) Говарда Бресліна[en], опублікованого в «Американському журналі» (The American Magazine) у січні 1947 року.

Поганий день у Блек Році
англ. Bad Day at Black Rock
Жанр кримінальна драма
Режисер Джон Стерджес
Продюсер Дор Шарі[en]
Сценарист Міллард Кауфман[en]
На основі оповідання «Погані часи в Гонді» (Bad Time at Honda) Говарда Бресліна[en]
У головних
ролях
Спенсер Трейсі
Роберт Райан[en]
Енн Френсіс
Дін Джаггер
Волтер Бреннан
Ернест Боргнайн
Лі Марвін
Оператор Вільям С. Меллор[en]
Композитор Андре Превін
Художник Millard Kaufmand
Кінокомпанія Metro-Goldwyn-Mayer
Дистриб'ютор Metro-Goldwyn-Mayer
Тривалість 81 хв.
Мова англійська
Локалізація фільм не озвучили українською мовою для прокату в Україні
Країна США США
Рік 1955
Кошторис $ 1 288 000
Касові збори $ 3 788 000
IMDb ID 0047849
Рейтинг IMDb: 7.7/10 stars
CMNS: Поганий день у Блек Році у Вікісховищі

У 2018 році фільм «Поганий день у Блек Році» був обраний Бібліотекою Конгресу США для зберігання в Національному реєстрі фільмів як «культурно, історично та естетично значимий».[2][3]

Сюжет ред.

Однорукий чоловік Макріді (Спенсер Трейсі) приїжджає в маленьке сонне пустельне містечко Блек Рок, що перекладається як Чорна Скеля. Спочатку він не розповідає жителям про причину свого візиту. Однак, коли вони довідуються, що Макріді шукає колишнього японсько-американського мешканця Блек Року на ім'я Комоко, у нього з'являються проблеми.[3]

Ролі виконують ред.

Навколо фільму ред.

  • Фільмування почалося в липні 1954 року зі сцени, в якій потяг прибуває на станцію і мчить до глядачів, але було б смертельно небезпечно спробувати маневр гелікоптера на шляху швидкого локомотива. Тому пілот-каскадер запропонував ідеальне рішення: пустити поїзд задом наперед і пролетіти на вертольоті над локомотивом, що відступає, а потім на екрані спроектувати відзнятий матеріал у зворотному напрямку.
  • Доре Шарі вирішив створити фільм без музики, а використовував лише звуки навколишнього середовища — куранти годинника, вітер у прерії тощо. Дор Шарі описав це видіння у своїй автобіографії: «Спочатку тиха цятка станції в самому серці пустелі. Дме вітер, виття койота, далекий гудок дизельного двигуна, потім гуркіт потяга. Музичний відділ мене ненавидів».

Нагороди ред.

Примітки ред.

Посилання ред.