Повіяв вітер степовий

Повіяв вітер степовий  - українська стрілецька і повстанська пісня. Довгий час цю пісню вважали народною, але нещодавно етнографи дізналися автора твору. Ним виявився Іван Маркович Витвицький з Івано-Франківщини.

«Повіяв вітер степовий»
Пісня
Тип Пісня
Жанр Патріотична; Стрілецька; Повстанська
Мова українська
Автор слів Іван Маркович Витвицький

Музичне відео
«Повіяв вітер степовий» на YouTube

Пісню “Повіяв вітер степовий” Іван Витвицький присвятив своєму братові, який був січовим стрільцем і загинув у боях за незалежність України, під час визвольних змагань 1917-1920х років. Ця композиція увійшла в альбом “Наші партизани” співака Тараса Чубая, а також гуртів “Плач Єремії” та “Скрябін[1].

Довгий час тривали пошуки автора пісні, зокрема, О. Правдюк у збірці пісень, яку він уклав в 1991 році, наводячи цю пісню, подає таку примітку: “Повіяв вітер степовий”, пісня стрілецька автор невідомий, створена за фольклорними мотивами про смерть вояка. У широко відомих фольклорних пісенниках, а також у збірниках “Великий пісенник Червоної калини” Зиновія Лиська, “Стрілецькі пісні" Ярослава Ярославенка не друкувалася. Останній час пісня "Повіяв вітер степовий" часто виконується з концертної естради, відомим бандуристом Остапом Стахівим, а також чоловічим вокальним квартетом “Явір” [2].

Текст ред.

Повіяв вітер степовий,

Трава ся похилила.

Впав в бою стрілець січовий, |

Дівчина затужила. | (2)


А був то хлопець молодий,

Його б лишень кохати.

Він впав, як той сухий листок, |

Повік буде лежати. | (2)


Летить ворон з чужих сторон

Та й жалібненько кряче:

"Вставай, козаче молодий, |

Твоя дівчина плаче!" | (2)


Заплаче мати не одна,

Заплаче й чорнобрива,

Бо не одного козака, |

Сира земля накрила. | (2)


Повіяв вітер степовий,

Трава ся похилила.

Впав в бою стрілець січовий, |

Дівчина затужила. | (2) [3]

Див. також ред.

Примітки ред.