Відкрити головне меню

Плеоморфізм — дискретна варіація певної характеристики в межах єдиної популяції, зазвичай рослин, мікроорганізмів та клітинних ліній, в результаті чого виникає кілька ірегулярних форм організмів, так званих морф, що можуть утворюються як на певних стадіях життєвого циклу окремого організму, так і протягом кількох поколінь на популяційному рівні.

Плеоморфізм при описах різних груп організмівРедагувати

Плеоморфізм особливо часто зустрічається у певних груп бактерій (таких як Rickettsia[1], Borrelia[2] і Mycoplasma[3]) та дріжджів (телеоморфа та голоморфа), що значно утруднює завдання їх ідентифікації та дослідження.

Цей термін регулярно використовують паразитологи при описах мінливості у найпростіших, зокрема у малярійного плазмодія (рід Plasmodium) та бабезій (рід Babesia) з класу Aconoidasida типу Апікомплексні (Apicomplexa) тощо.

Плеоморфізм є поширеним явищем і у грибів, зокрема у аскоміцетів (відділ Ascomycota). Наприклад, відомо, що відомий їх дослідник Марія Зерова (1902—1994) У 1942 році захистила дисертацію за темою «Плеоморфізм деяких аскоміцетів».

Термін «плеоморфізм», по суті — мікробіологічний, який застосовують фактично тільки для одноклітинних істот. Він аналогічний терміну «поліморфізм», що використовується для вищих рослин і тварин.

Плеоморфізм в цитологіїРедагувати

Також плеоморфізм спостерігається у клітин деяких пухлин, що мають різноманітні форми клітини та її ядра.

ПосиланняРедагувати

  1. Lucile Jamieson Weiss (1943). Electron-Micrographs of Rickettsiae of Typhus Fever. The Journal of Immunology 47: 353–357. 
  2. Mursic VP, Wanner G, Reinhardt S, Wilske B, Busch U, Marget W. (1996). Formation and cultivation of Borrelia burgdorferi spheroplast-L-form variants. Infection 24 (3): 218–26. PMID 8811359. 
  3. Tajima M, Nunoya T, Yagihashi T. (1979). An ultrastructural study on the interaction of Mycoplasma gallisepticum with the chicken tracheal epithelium. Am. J. Vet Res. 40 (7): 1009–14. PMID 507485. 

Ресурси ІнтернетуРедагувати