Планетарна передача
зубчаста передача, у якій геометричні осі одного або більше зубчастих коліс (сателітів) є рухомими по концентричній відносно центрального
Планета́рна переда́ча (епіциклічна передача, планетарний механізм) — зубчаста передача, в якій геометричні осі одного або декількох зубчастих коліс (сателітів), підтримуваних водилом, є рухомими по концентричній відносно центрального колеса траєкторії[1]. Планетарну передачу з одним ступенем вільності називають звичайною (типовою), планетарну передачу з двома ступенями вільності називають диференціалом. Застосовуються в транспортних і вантажопідйомних машинах, приводах верстатів тощо.
Елементи планетарної передачі ред.
Деталі планетарного механізму мають спеціальні назви[1]:
- зубчасте колесо із зовнішніми зубами, розташоване в центрі механізму, називають центральним або сонячним;
- колесо зі внутрішніми зубами називають короною або епіциклом;
- колеса, осі яких рухомі, називають сателітами;
- рухому ланку, на якій встановлено сателіти, називають водилом. Її на кінематичних схемах зазвичай позначають або цифрою, або латинською буквою h.
Види планетарних передач ред.
До типових планетарних передач належать:
- однорядний планетарний механізм (планетарний механізм Джемса);
- дворядний планетарний механізм (механізм Давида):
- з одним зовнішнім і одним внутрішнім зачепленням;
- з двома зовнішніми зачепленнями;
- з двома внутрішніми зачепленнями.
-
Однорядний планетарний механізм -
Дворядний планетарний механізм з двома зовнішніми зачепленнями. -
Дворядний планетарний механізм з двома внутрішніми зачепленнями
Див. також ред.
Примітки ред.
Література ред.
- Кіницький Я. Т. Теорія механізмів і машин: Підручник. — К.: Наукова думка,2002. — 660 с. — ISBN 966-00-0740-Х
- Теорія механізмів і машин. Курс лекцій для студентів напряму підготовки 0902 «Інженерна механіка» денної та заочної форм навчання / Б.I.Червоний, Рівне: НУВГП , 2006. — 216 с.
- Кореняко О. С. Теорія механізмів і машин: Навчальний посібник / За ред. Афанасьєва М. К. — К.: Вища школа, 1987. — 206 с.
- Артоболевский И. И. Теория машин и механизмов. — М.: Наука, 1988.
- Гнітько С.М., Бучинський М.Я., Попов С.В., Чернявcький Ю.А. Технологічні машини: підручник для студентів спеціальностей механічної інженерії закладів вищої освіти. Харків: НТМТ, 2020. 258 с.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Планетарна передача |
- Планетарна передача / Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985..