Вікіпедія

Плавання на літніх Олімпійських іграх 2012 — 400 метрів комплексом (чоловіки)

Змагання з плавання на 400 метрів комплексом серед чоловіків на Олімпіаді 2012 року відбулись 28 липня в Центрі водних видів спорту в Лондоні.[1]

400 метрів комплексом (чоловіки)
на XXX Олімпійських іграх
Місце проведенняЦентр водних видів спорту
Дати28 липня (попередні запливи і фінал)
Учасників37 з 29 країн
Призери
Золота медаль Раян Лохте США США
Срібна медаль Тьяго Перейра Бразилія Бразилія
Бронзова медаль Косуке Хаґіно Японія Японія
← 20082016 →
Плавання на
літніх Олімпійських іграх 2012
Sample picture of the event (unofficial)
Вільний стиль
50 м   чоловіки   жінки
100 м чоловіки жінки
200 м чоловіки жінки
400 м чоловіки жінки
800 м жінки
1500 м чоловіки
На спині
100 м чоловіки жінки
200 м чоловіки жінки
Брас
100 м чоловіки жінки
200 м чоловіки жінки
Батерфляй
100 м чоловіки жінки
200 м чоловіки жінки
Комплексне плавання
200 м чоловіки жінки
400 м чоловіки жінки
Естафета
вільним стилем
4×100 м чоловіки жінки
4×200 м чоловіки жінки
Естафета комплексом
4×100 м чоловіки жінки
Марафон
10 км чоловіки жінки

Американець Райан Лохте з великим відривом від решти учасників, включаючи дворазового чемпіона Майкла Фелпса, здобув олімпійський титул у цьому виді спорту. Він прибіг до фінішу з бездоганним результатом 4:05.18, що на 1.34 секунди[2][3] поступається світовому рекорду Фелпса, встановленому у 2008 році. Тим часом бразилець Тьяго Перейра привіз додому срібло з відповідним південноамериканським рекордом - 4:08.86, що зробило його першим плавцем своєї країни, який здобув олімпійську медаль у цьому виді плавання з часів Рікардо Прадо, який зробив це у 1984 році.[4] Японський підліток Косуке Хагіно побив рекорд Азії - 4:08.94, витіснивши Фелпса з п'єдесталу за бронзу.

[5][6]

Вперше після свого офіційного дебюту в 2000 році Фелпс боровся за четверте місце і не зміг здобути свою сімнадцяту медаль в кар'єрі, показавши час 4:09.28. Йому ледь не вистачило до фінального запливу долі секунди, після того, як він показав восьмий час 4:13.33 у ранковому попередньому запливі.[7][8]

Південноафриканський плавець Чад ле Клос (4:12.42), товариш Хагіно по команді Юя Хоріхата (4:13.30), австралійський плавець Томас Фрейзер-Холмс (4:13.49) та італієць Лука Марін (4:14.89) завершили історичний фінал. Несподівано, але головний фаворит змагань, чемпіон Європи угорський плавець Ласло Чех не потрапив до фіналу на сім сотих секунди (0,07), посівши дев'яте місце (4:13.40).[9]

Рекорди

ред.

Станом на 28 липня 2012 світовий і олімпійський рекорди були такими:

Світовий рекорд   Майкл Фелпс (USA) 4:03.84 Пекін, Китай 10 серпня 2008 [10][11]
Олімпійський рекорд   Майкл Фелпс (USA) 4:03.84 Пекін, Китай 10 серпня 2008 [10][11]

Результати

ред.

Попередні запливи

ред.

[12]

Місце Заплив Доріжка Ім'я Країна Час Примітки
1 3 4 Косуке Хаґіно   Японія (JPN) 4:10.01 Q, AS
2 5 2 Чад ле Клос   ПАР (RSA) 4:12.24 Q, NR
3 5 4 Раян Лохте   США (USA) 4:12.35 Q
4 3 6 Тьяго Перейра   Бразилія (BRA) 4:12.39 Q
5 5 3 Томас Фрейзер-Голмс   Австралія (AUS) 4:12.66 Q
6 5 6 Лука Марін   Італія (ITA) 4:13.02 Q
7 5 5 Юя Хоріхата   Японія (JPN) 4:13.09 Q
8 4 4 Майкл Фелпс   США (USA) 4:13.33 Q
9 4 5 Ласло Чех   Угорщина (HUN) 4:13.40
10 3 1 Гал Нево   Ізраїль (ISR) 4:14.77
11 4 2 Яннік Лебгерц   Німеччина (GER) 4:15.41
12 3 3 Ян Чжисянь   Китай (CHN) 4:15.45
13 4 6 Роберто Павоні   Велика Британія (GBR) 4:15.56
14 4 3 Ван Ченсян   Китай (CHN) 4:15.57
15 4 1 Максим Шемберєв   Україна (UKR) 4:16.63
16 2 4 Вард Бавенс   Бельгія (BEL) 4:16.71 NR
17 4 7 Іоанніс Дрімонакос   Греція (GRE) 4:17.04
18 2 6 Рафаель Стаккіотті   Люксембург (LUX) 4:17.20 NR
19 5 1 Раян Шумен   ПАР (RSA) 4:17.22
5 7 Федеріко Турріні   Італія (ITA)
21 3 7 Олександр Тихонов   Росія (RUS) 4:18.12
22 3 5 Давид Веррасто   Угорщина (HUN) 4:18.31
23 4 8 Алек Пейдж   Канада (CAN) 4:19.17
24 3 2 Джо Робук   Велика Британія (GBR) 4:20.24
25 1 5 Бредлі Еллі   Барбадос (BAR) 4:21.32
26 2 2 Юрій Суворов   Білорусь (BLR) 4:23.06 NR
2 5 Діого Карвалью   Португалія (POR)
28 2 3 Чон Вон Йон   Південна Корея (KOR) 4:23.12
29 2 1 Естебан Ендеріка Salgado   Еквадор (ECU) 4:24.32 NR
30 2 8 Педро Пінотес   Ангола (ANG) 4:24.69
31 1 4 Антон Свейн Маккі   Ісландія (ISL) 4:25.06 NR
32 5 8 Деніел Трантер   Австралія (AUS) 4:25.76
33 2 7 Ке Чженвень   Сінгапур (SIN) 4:26.81
34 1 6 Марко Блажевскі   Північна Македонія (MKD) 4:32.38
35 1 3 Рафаель Альфаро   Сальвадор (ESA) 4:35.80
36 1 2 Ахмед Гіве Атарі   Катар (QAT) 5:21.30
3 8 Такі М'Рабет   Туніс (TUN) DSQ

Фінал

ред.
Місце Доріжка Ім'я Країна Час Примітки
  3 Раян Лохте   США (USA) 4:05.18
  6 Тьяго Перейра   Бразилія (BRA) 4:08.86 SA
  4 Косуке Хаґіно   Японія (JPN) 4:08.94 AS
4 8 Майкл Фелпс   США (USA) 4:09.28
5 5 Чад ле Клос   ПАР (RSA) 4:12.42
6 1 Юя Хоріхата   Японія (JPN) 4:13.30
7 2 Томас Фрейзер-Голмс   Австралія (AUS) 4:13.49
8 7 Лука Марін   Італія (ITA) 4:14.89

Примітки

ред.
  1. ↑ Swimming: Результати & Розклад змаганьs. Лондон 2012. NBC Olympics. 28 липня 2012. Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 7 липня 2013.
  2. ↑ Ryan Lochte wins medley gold as Michael Phelps finishes fourth. BBC Sport. 28 липня 2012. Архів оригіналу за 8 November 2012. Процитовано 7 липня 2013.
  3. ↑ Lochte wins 400 IM final for first US gold. ESPN. 28 липня 2012. Процитовано 7 липня 2013.
  4. ↑ Carroll, Mary (28 липня 2012). Brazil Starts Olympics With a Gold: Daily. The Rio Times. Процитовано 7 липня 2013.
  5. ↑ Newberry, Paul (28 липня 2012). Lochte wins 400m IM in blowout; Phelps finishes 4th. London 2012. NBC Olympics. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 7 липня 2013.
  6. ↑ 2012 London Olympics: Ryan Lochte Posts Textile Best, Demolishes Field in 400 IM; Michael Phelps Misses Podium. Swimming World Magazine. 28 липня 2012. Архів оригіналу за 28 January 2013. Процитовано 7 липня 2013.
  7. ↑ Adderly, Esther (28 липня 2012). London 2012: Michael Phelps fourth as Ryan Lochte cruises to victory. The Guardian. Процитовано 7 липня 2013.
  8. ↑ Slow prelims puts Phelps in unenviable Lane 8 for 400 IM final. CBS Sports. 28 липня 2012. Процитовано 7 липня 2013.
  9. ↑ 2012 London Olympics: Kosuke Hagino With Asian Record to Lead 400 IM; Phelps Underperforms. Swimming World Magazine. 28 липня 2012. Архів оригіналу за 27 травня 2013. Процитовано 7 липня 2013.
  10. ↑ а б Bishop, Greg (9 серпня 2008). Phelps smashes world record to win gold. The New York Часs. Процитовано 14 серпня 2008.
  11. ↑ а б Opening statement: Phelps grabs gold, WR in 400 IM. ESPN. 10 серпня 2008. Процитовано 17 травня 2013.
  12. ↑ Men's 400m Individual Medley – Забігs. Лондон 2012. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 27 липня 2012.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Плавання_на_літніх_Олімпійських_іграх_2012_—_400_метрів_комплексом_(чоловіки)&oldid=43384955