Мова мамара користується латиницею. Сучасна абетка має наступний вигляд[2].
A a |
E e |
Ɛ ɛ |
I i |
O o |
Ɔ ɔ |
U u |
B b |
D d |
J j |
F f |
G g |
Gb gb
|
/a/ |
/e/ |
/ɛ/ |
/i/ |
/o/ |
/ɔ/ |
/u/ |
/b/ |
/d/ |
/d͡ʒ/ |
/f/ |
/ɡ/ |
/ɡ͡b/
|
H h |
K k |
Kp kp |
L l |
M m |
N n |
Ɲ ɲ |
Ŋ ŋ |
Ŋm ŋm |
P p |
R r
|
/h/ |
/k/ |
/k͡p/ |
/l/ |
/m/ |
/n/ |
/ɲ/ |
/ŋ/ |
/ŋm/ |
/p/ |
/r/
|
S s |
Sh sh |
T t |
C c |
V v |
W w |
X x |
Xh xh |
Y y |
Z z |
Zh zh
|
/s/ |
/ʃ/ |
/t/ |
/t͡ʃ/ |
/v/ |
/w/ |
/χ/ |
|
/j/ |
/z/ |
/ʒ/
|
|
- Довгі голосні передаються на письмі подвоєнням букв для голосних: aa [aː], ee [eː], ɛɛ [ɛː], ii [iː], oo [oː], ɔɔ [ɔː], uu [uː].
- Носові голосні передаються написанням букви n після букви для голосного: an [ã], ɛn [ɛ̃], in [ĩ], ɔn [ɔ̃], un [ũ]. Звуки [e] і [o] носовими бути не можуть.
- Назалізація довгого голосного також позначається написанням букви n після букв, передаючих довгий голосний: aan [ãː], iin [ĩː], uun [ũː], ɛɛn [ɛ̃ː], ɔɔn [ɔ̃ː]. Звуки [eː] і [oː] носовими бути не можуть.
- Помʼякшення приголосних звуків передається написанням букви y після букви для приголосного: fy [fʲ], py [pʲ], by [bʲ], my [mʲ], ky [kʲ], gy [gʲ], vy [vʲ].
- Огублення приголосних звуків на письмі передається написанням букви w після букви для приголосного: pw [pʷ].
- Для позначення тонів використовуються діакритичні знаки гравіс (`) та акут (´), які ставляться над буквами для голосних.
Раніше використовувався трохи інший алфавіт[3].
A a |
B b |
C c |
D d |
E e |
È è |
F f |
G g |
Gb gb |
H h |
I i
|
/a/ |
/b/ |
/t͡ʃ/ |
/d/ |
/e/ |
/ɛ/ |
/f/ |
/g/ |
/ɡ͡b/ |
/h/ |
/i/
|
J j |
K k |
Kp kp |
L l |
M m |
N n |
Ny ny |
Ŋ ŋ |
Ŋm ŋm |
O o |
Ò ò
|
/d͡ʒ/ |
/k/ |
/k͡p/ |
/l/ |
/m/ |
/n/ |
/ɲ/ |
/ŋ/ |
/ŋm/ |
/o/ |
/ɔ/
|
P p |
R r |
S s |
Sh sh |
T t |
U u |
V v |
W w |
X x |
Y y |
Z z |
Zh zh
|
/p/ |
/r/ |
/s/ |
/ʃ/ |
/t/ |
/u/ |
/v/ |
/w/ |
/χ/ |
/j/ |
/z/ |
/ʒ/
|
|
- Довгі голосні передаються на письмі подвоєнням букв для голосних: aa [aː], ee [eː], èe [ɛː], ii [iː], oo [oː], òo [ɔː], uu [uː].
- Носові голосні передаються написанням букви n після букви для голосного: an [ã], èn [ɛ̃], in [ĩ], òn [ɔ̃], un [ũ]. Звуки [e] і [o] носовими бути не можуть.
- Помʼякшення приголосних звуків передається написанням букви y після букви для приголосного: fy [fʲ], py [pʲ], ky [kʲ].
- Тони передаються шляхом простановки над буквами для голосних діакритичних знаків: акут (´) — високий тон; гравіс (`) — низький.