Кóшик — структура на ногах деяких бджолиних, яка допомагає їм збирати і транспортувати пилок. Кошики мають медоносні бджоли підродини Apinae: медоносні бджоли, джмелі, безжальні та орхідні бджоли[1][2]. Інші види бджіл натомість мають лише щільні скупчення розгалужених волосків на черевці та (або) ногах.

Самиця джміля Bombus ardens із наповненим пилковим кошиком

БудоваРедагувати

Бджолиний кошик розташований на гомілках і лапках задньої пари ног. Задня гомілка медоносної бджоли розширена до вершини і має форму витягнутого трикутника. Її внутрішня поверхня трохи увігнута і, на відміну від решти покривів тіла, гладенька й блискуча, бо майже позбавлена волосків. Лише вздовж двох довгих боків гомілки розташовано по одному ряду твердих вертикальних волосків. Це і є, власне, кошик. Посередині його, на дні увігнутості, сидить загнута волосина і навколо неї — декілька коротких щетинок[3]. Вздовж широкої вершини гомілки йде ряд гострих довгих зубців — густий гребінець.

До вершини гомілки прикріплений перший членик лапки. Він приблизно прямокутний, ширина його така сама, як у гребінця і він може маятникоподібно ковзати вздовж гребінця. На його внутрішньому боці є щіточка — 10-12 рядів золотаво-жовтих волосків. Щіточки мають також і лапки середніх ніг[4].

Збирання пилкуРедагувати

 
Бджола медоносна з повним кошиком пилку повертається додому

На квітах бджола зіскрібає пилок щелепами і зволожує його слиною. Пилкові зерна прилипають до волосків голови й грудей. Цьому сприяє шерехата поверхня пилкових зерен і розгалуженість частини волосків.

Передніми ногами бджола зчищає цей пилок, він скопичується на щіточках середніх лапок. Потім вони протягуються між щіточками середніх ніг, а ті — між щіточками задніх ніг. Коли задні щіточки заповнені пилком, бджола переносить його до кошиків. Для цього вона:

  • зближує під черевцем задні ноги так, щоби гребінець однієї ноги встромився у щіточку іншої.
  • проводить правим гребінцем по лівій щіточці, потім лівим — по правій і вичісує з них пилкові зерна; зволожені, вони злипаються. Отже на кожному гребінці утворюється по грудочці пилку.
  • лапками робить маятникоподібні рухи і зсуває грудочки з гребінців у кошики.
  • у кошику купка пилку наштовхується на волосину і вона утримує купку на місці.

Усі чотири операції бджола робить на льоту і дуже швидко. Поступово кошик наповнюється пилком. «Огорожа» з міцних волосків і глевка консистенція не дають пилку покинути кошик. У ньому формується щільна округла грудка — обніжжя. Повернувшись до вулика, бджоли середньою ногою зіштовхують його у чарунки[4].

Цікаві фактиРедагувати

  • Латинську назву збиральній структурі медоносної бджоли першим дав французький вчений Рене Реомюр: лат. corbicula — «кошик». Вона закріпилася в інших мовах: «пилковий кошик» в англійській (pollen basket), іспанській (canasta de polen), шведській (Pollenkorg) та  ін.
  • Кошиків позбавлені самці джмелів, трутні й матки медоносних бджіл.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Gordh, G., Gordh, G., Headrick, D. A Dictionary of Entomology, Science, 2003; 1040 pages; pg.713
  2. Bees (Hymenoptera: Apoidea: Apiformes). In: Encyclopedia of Entomology, 2008. Vol. 2, pages 419—434. URL: http://www.ars.usda.gov/SP2UserFiles/Place/54280500/EncyclopediaofEntomologyCaneBees.pdf
  3. Hodges, D. The Pollen Loads of the Honeybee, published by Bee Research Association, 1952
  4. а б Шванвич Б. Н. Курс общей энтомологии: Введение в изучение строения и функций тела насекомых (Учебник для гос. университетов) — М.—Л.: «Советск. наука», 1949. — 900 с.