Відкрити головне меню

Печорський вугільний басейн – розташований на півночі Росії.

Зміст

ІсторіяРедагувати

ХарактеристикаРедагувати

Печорський басейн, основні родовища якого знаходяться за Полярним колом, розташований на значній відстані від районів споживання. Вугілля представлене марками від Д до К, причому останні (Ж і К) характеризуються малим вмістом сірки (0,5-1,8%) і фосфору (0,004-0,02%). Основні споживачі вугілля – промислові підприємства північних і північно-західних областей Росії, а також коксохімічна промисловість. У 80-і роки ХХ ст. коксівне вугілля басейну поставлялося і на коксохімзаводи України.

Площа 90 тис. км².

На початок XXI ст. загальні ресурси вугілля – 265 млрд т, у тому числі бурих – 50 млрд т, придатних для видобутку – 61 млрд т. 250 вугільних пластів потужністю 0.5…3.5. Вугілля в більшості випадків важкозбагачуване. Значні запаси вугілля придатного для коксування.

Технологія розробкиРедагувати

Видобуток проводять шахти об’єднань “Воркутауголь” та “Інтауголь”.

Видобуток близько 30 млн т.

ДжерелаРедагувати

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.