Печери в Докучаєвську

Печери в Докучаєвську — кілька печер карстового походження в Докучаєвську, печери «Докучаєвська», «Докучаєвська-2», «Докучаєвська-3», «Кар'єрна» розташовані неподалік один від одного. Є також грот «Докучаєвський».

Одна з печер мала статус геологічної пам'ятки природи місцевого значення з 1984 по 2005 рік.

Статус пам'ятки природи було присвоєно рішенням облвиконкому № 276 від 27 червня 1984 року[1]. Площа — 0,01 га.

23 грудня 2005 року Донецька обласна рада рішенням 4/31-774) скасувала статус пам'ятки природи[2].

Печера «Докучаєвська»

ред.

Печера «Докучаєвська»[3] знаходиться на схилі правого берега річки Волноваха, в старій частині Докучаєвського доломітового кар'єра і була розкрита цим кар'єром. Найбільша за довжиною та глибиною печера в Донбасі. Довжина печери — 79 метрів, глибина печери 21 метр.

У печери два входи — Верхній і Нижній. Верхній вхід — це колодязь. Лаз в колодязь вузький. Розміри лазу Верхнього входу — 0,3×0,6 метра. Глибина колодязя 5 метрів. Нижній вхід — горизонтальний. Розміри лазу Нижнього входу — 0,5×0,8 метра.

Обидва входи виводять до гроту. У цьому гроті підлога обривається і починається новий колодязь глибиною дев'ять метрів. Новий колодязь розширюється до низу і має лінзовідий переріз. Дно дев'ятиметрового колодязя засипано глиною. Купа глини утворюється через танення снігів, дощів на поверхні і має форму конуса.

На дні дев'ятиметрового колодязя печера ділиться на дві частини — Низький зал і Високий зал. Низький зал простягнувся в південно-західному напрямку. Вузький хід, що йде від дна дев'ятиметрового колодязя в північному напрямку приводить до Високого залу.

У Низького залу є кілька відгалужень. Відгалуження вузькі і завалені брилами.

У Високого залу є три відгалуження. Два відгалуження в північно-західному напрямку закінчуються непрохідними щілинами і «органними трубами». Ці відгалуження з'єднані щілиноподібними проходами. Третє відгалуження йде в східному напрямку і призводить до «органної труби». У Високому залі і в його відгалуженнях стіни вкриті кристалами кальциту невеликого розміру. Звід в відгалуженнях складається з водотривких порід.

Води в печері немає. Навесні у Верхньому і Нижньому залом має місце капьож.

Вперше печера «Докучаєвська» була обстежена учасниками донецького спелеоклубу в 1973 році. Першу полуінструментальную топографічну зйомку печери виконали в 1982 році. Печера використовувалася з 1982 року учасниками донецького спелеоклубу для тренувань[4]. В 1985 році учасники спелеоклубу розчистили Верхній вхід, за рахунок чого печера поглибилася на п'ять метрів.

Печера «Докучаєвська-2»

ред.

Печера «Докучаєвська-2»[5] була знайдена в 1982 році учасниками семінару початкової туристичної підготовки Донецької спелеокомісії. Знаходиться в 25 метрах від печери «Докучаєвська» і 30 метрах від печери «Докучаєвська-3».

Довжина печери 17 метрів. Глибина печери 5 метрів. Знаходиться біля підніжжя скелі. Лаз в печеру має форму овалу. Розміри лазу 0,8×0, 5 метра. Вхід обривається півтораметровим уступом в купол вхідного гроту. З вхідного гроту вузький лаз проходить у плоский зал. У печеру під час дощів і танення снігів потрапляє вода, тому на підлозі вхідного гроту і залу товстий шар глини і зсувні відкладення.

Печера «Докучаєвська-3»

ред.

Відстань від печери «Докучаєвська-3» до печери «Докучаєвська-2» становить 30 метрів. Знайдена у 1983 році. Топографічна зйомка проведена в 1983 році.

Довжина печери 18 метрів. Глибина печери 2 метри. Вхід до печери «Докучаєвська-3» знаходиться в нижній частині лівого борту яру, який був вимитий паводковими водами. Вхід йде уздовж тріщини. Щоб потрапити від входу в грот потрібно пройти вузький шкуродерний хід, довжина якого 7 метрів.

Цей грот має довжину 7 метрів і ширину від 1,5 до 2 метрів. Дно гроту устеляє глина. Сама печера через подальше утворення яру ховається під наносами глини і з часом зникне.

Печера «Кар'єрна»

ред.

Грот «Докучаєвський»

ред.

Грот «Докучаєвський» був розкритий Докучаєвським доломітовим кар'єром. Відстань від гроту «Докучаєвський» до печери «Докучаєвська» становить 100 метрів. Довжина грота 14 метрів. Висота грота 2 метри. Дно грота устеляє глина. У 1986 році в гроті проводилася топографічна зйомка.

Примітки

ред.
  1. Джерело: ООПТ Донецької області
  2. Джерело: Про скасування статусу пам'ятки природи місцевого значення «Печера в м. Докучаєвську» [Архівовано 1 грудня 2012 у WebCite]
  3. План печери « Докучаєвська», складений донецьким спелеоклубом. Архів оригіналу за 1 грудня 2012. Процитовано 24 лютого 2010.
  4. Джерело: Карстові порожнини Донбасу [Архівовано 7 березня 2013 у Wayback Machine.]
  5. План печери «Докучаєвська-2», складений донецьким спелеоклубів. Архів оригіналу за 1 грудня 2012. Процитовано 24 лютого 2010.

Посилання)

ред.