Петренко Надія Пилипівна
| Надія Пилипівна Петренко | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народилася |
20 січня 1953 (71 рік) Конотоп | |||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Діяльність | поетеса, перекладач, журналістка | |||
| Мова творів | українська | |||
|
| ||||
Надія Пилипівна Петренко (20 січня 1953, м. Конотоп Сумської області) — українська поетеса, прозаїк, журналістка, член НСПУ.
Життєпис ред.
Навчання ред.
Навчалась у Конотопській школі № 5. Закінчила Київський державний педагогічний інститут іноземних мов факультет французької мови.
Професійна кар’єра ред.
Працювала вчителем, вихователем, перекладачем в Алжирі, кореспондентом газети «Конотопський край», де працює і донині.
Творчість ред.
Перші вірші з’явилися у «Конотопському краї» у 1977, далі друкувалася в обласних газетах, у колективних збірках, альманахах.
Книги ред.
- 1999 — «Мов останні стерхи…»
- 2002 — «Кого чекаю на сумні журфікси»
- 2006 — «У черзі болю…»
- 2006 — «Юрба»
- 2007 — «Коли стрілу нагострить Купідон»
- 2010 — «Ера жилеток»
Рецензії ред.
- Стах В. Бодлер у спідниці. // Молода гвардія. — 1990, 17 лютого.
- Матійко О. Побажаймо Надії пісенного шляху. // Сільські вісті. — 1990, 9 грудня.
- Груша Х. Як поживає наш Ерос. // Кур'єр муз. — К., 1991, № 3.
- Танський В. Таланти квітнуть в Конотопі. // Рабочее слово. — 1998, 20 червня.
- Все іще попереду, Надіє! // Конотопський край. — 2004, 10 січня.
- Журфікси Надії Петренко. // Конотопський край. — 2004, 18 січня.
- Нечипоренко Ю. Хай слово розлетиться по світу. // Конотопський край. — 2004, 28 січня.
- Платонов О. Надія Петренко: я все-таки збулась… // Освітній вісник. — 2004, № 1.
- Боженко. І. Молодь обирає своє майбутнє! // Київська Русь. — 2004, 3 серпня.
Посилання ред.
- Поезія та проза Надії Петренко[недоступне посилання з липня 2019]
- Жіноча доля очима конотопських поетес
- Книжкові видання НБУВ
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |