Петраускас Антанас Аугустинович
Петраускас Антанас Аугустинович (4 грудня 1938, с. Гинтаутай — 16 січня 2021, м. Черкаси) — Заслужений працівник культури України. Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня[1].
| Антанас Аугустинович Петраускас | |
|---|---|
| Народився |
4 грудня 1939 Гинтаутайd, Ramygala Eldershipd, Паневежиський район, Литва |
| Помер |
16 січня 2021 (81 рік) Черкаси |
| Діяльність | діяч культури, директор |
| Відомий завдяки | діяч культури |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький державний інститут культуриd |
| Заклад | Черкаська обласна філармонія |
| Нагороди |
  |
Життєпис ред.
Народився 4 грудня 1939 року в с. Гинтаутай Рамигальського району, республіка Литва.
В Черкасах з 1960 року. Проходив строкову військову службу у танковому полку. Після служби в армії залишився в Черкасах. Працював в гаражі Черкаського м'ясокомбінату, пізніше став завідувачем клубу. Закінчив Ленінградський інститут культури.
На базі клубу організував потужний методичний центр, де працювало 14 гуртків.
З 1972 — керівник Черкаського міського будинку культури. З 1975 — начальник управління культури Черкаського району.
1982 — очолив Черкаську обласну філармонію. У 1983 за його ініціативою створено ансамбль «Росава», тріо бандуристок «Вербена», камерний оркестр.
На посаді директора працював 30 років.
«Бути директором філармонії — складна й копітка робота. Треба так свою директорську скрипку грати, щоб ти колектив із півслова розумів, і люди тебе так само розуміли. Я життя присвятив філармонії і мені не соромно за зроблене», — зазначає черкаський литовець Антанас Аугустинович. Він каже, що Україна за минулі десятиліття стала для нього другою Вітчизною, а Черкаси — малою батьківщиною[2].
Журналісти Вільнюської телестудії зняли фільм про директора-литовця Черкаської філармонії та його життя в Україні.
Примітки ред.
- ↑ Указ Президента України від 12.12.2007 № 1213/2007
- ↑ Петраускас — реліквія Черкас. Club-tourist. Архів оригіналу за 28 квітня 2016. Процитовано 13 вересня 2016.
- ↑ Пішов із життя колишній керівник обласної філармонії Антанас Петраускас. Вичерпно. 16 січня 2021. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
| Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (жовтень 2017) |