Перший Донський округ

(Перенаправлено з Перший Дінський округ)

Пе́рший Донськи́й о́круг — адміністративна одиниця Землі Війська Донського й згодом області Війська Донського Російської імперії.

Перший Донський округ
Центр Константиновская

Окружне управління було в станиці Костянтинівській.

Географія ред.

Площа території — 15 415,9 версти2.

Історія ред.

1-й Дрнський округ створено серед 7 округів у складі Землі Війську Донському в 1802 році.

Козаки 1-го Донського округу вважалися верховими[1][2].

Козаки округу служили в наступних військових частинах:

У 1918 році з частин Усть-Медведицького, Донецького й Хоперського округів було утворено Верхньо-Донський округ.

Населення ред.

Чисельність населення — 271 790 осіб, у тому числі чоловіків — 134 051, жінок — 137 739[4] (1897 рік).

Чисельність українців ред.

  • 5-та ревізія (1794 рік) — 3,3 тисяч осіб (8,9 %);
  • 7-ма ревізія (1815 рік) — 8,9 тисяч осіб (18,3 %);
  • 8-ма ревізія (1833 рік) — 5,3 тисяч осіб (8,8 %);
  • 9-та ревізія (1850 рік) — 17,5 тисяч осіб (21,6 %);
  • 10-та ревізія (1858 рік) — 10,7 тисяч осіб (12,0 %);
  • перепис 1897 року — 31,5 тисяч осіб (11,6 %);
  • перепис 1910—1917 року — 42,5 тисяч осіб (11,6 %).[5]

Адміністративний поділ ред.

1913 рік ред.

На 1913 рік до складу 1-го Дпнського округу входило 23 юрти:

  • Баклановська — станиця Баклановська,
  • Богоявленська — станиця Богоявленська,
  • Каргальська — станиця Каргальська,
  • Верхньо-Кундрючеська — станиця Верхньо-Кундрючеська,
  • Катерининська — станиця Катерининська,
  • Єрмаковська — станиця Єрмаковська,
  • Золотовська — станиця Золотовська,
  • Камишевська — станиця Камишевська,
  • Костянтинівська — станиця Костянтинівська,
  • Кочетовська — станиця Кочетовська,
  • Кумшацька — станиця Кумшацька,
  • Маріїнська — станиця Маріїнська,
  • Нижньо-Кундрючеська — станиця Нижньо-Кундрючеська,
  • Нижньо-Курмоярська — станиця Нижньо-Курмоярська,
  • Миколаївська — станиця Миколаївська,
  • Роздорська-на-Дону — станиця Роздорська-на-Дону),
  • Романовська — станиця Романовська,
  • Семикаракорська — станиця Семикаракорська,
  • Тернівська — станиця Терновська,
  • Усть-Бистрянська — станиця Усть-Бистрянська,
  • Филлиповська — станиця Филипповський,
  • Цимлянська — станиця Цимлянська,
  • Чортківська — станиця Чортківська.

На 1913 рік до складу 1-го Дпнського округу входило 5 волостей:

  • Зазерська — сел. Зазерсько-Кагальницький,
  • Кузнецовська — сел. Кузнецовська,
  • Іллінська — сл. Іллінка,
  • Мартинівська — слобода Мартинівка,
  • Орловська — слобода Орлівка,

1918 рік ред.

На 1918 рік до складу округу входило 25 юртів:

  • Андрієвський (Княже-Андрієвський) юрт (станиця Андрієвська),
  • Баклановський юрт (станиця Баклановська),
  • Богоявленський юрт (станиця Богоявленська),
  • Верхньо-Кундрюческий юрт (станиця Верхньо-Кундрючеська),
  • Генерал-Єфремівський юрт (станиця Генерал-Єфремівська),
  • Катерининський юрт (станиця Катерининська),
  • Ермаковский юрт (станиця Єрмаковська),
  • Золотовский юрт (станиця Золотовська),
  • Камишевский юрт (станиця Камишевська),
  • Каргальський юрт (станиця Каргальська),
  • Костянтинівський юрт (станиця Костянтинівська — центр),
  • Кочетовський юрт (станиця Кочетовська),
  • Кумшацький юрт (станиця Кумшацька),
  • Маріїнський юрт (станиця Маріїнська),
  • Нижньо-Кундрючеський юрт (станиця Нижньо-Кундрючеська),
  • Нижньо-Курмоярський юрт (станиця Нижньо-Курмоярська),
  • Миколаївський юрт (станиця Миколаївська),
  • Роздорський юрт (станиця Роздорська),
  • Романовський юрт (станиця Романовська),
  • Семикаракорський юрт (станиця Семикаракорська),
  • Тернівський юрт (станиця Терновська),
  • Усть-Бистрянський юрт (станиця Усть-Бистрянська),
  • Филлиповський юрт (станиця Філіпповський),
  • Цимлянський юрт (станиця Цимлянська),
  • Чортківський юрт (станиця Чортківська).

Окружні начальники ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б в г
  2. [Вейнберг Л. Донского Войска Область. — СПб., 1897. Архів оригіналу за 1 лютого 2019. Процитовано 1 лютого 2019. Вейнберг Л. Донского Войска Область. — СПб., 1897.]
  3. Первая Всеобщая перепись населения Российской империи 1897 года. (Губернские итоги) [Архівовано 2014-01-08 у Wayback Machine.]. Т. Т. 1—89. СПб., 1903—1905.
  4. Кабузан, Владимир Максимович (2006). Украинцы в мире: динамика численности и расселения: 20-е годы XVIII века — 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса. Москва: Наука. с. 534.