Відкрити головне меню
Місцевий житель змиває надпис «Янки йдіть додому» зі стіни в Тегерані, після перевороту.

Переворот в Ірані (1953) — державний переворот в Ірані 15-19 серпня 1953 року, наслідком якого стало повалення демократично обраного уряду Національого фронту Ірану. Організований організаціями ЦРУ (США) та SIS (Велика Британія).

ПричиниРедагувати

Після приходу до влади Мосаддик прийняв рішення націоналізувати англо-іранську нафтову компанію. Це обурило британську владу, яка ввела міжнародне ембарго проти Ірану і в країні розпочався хаос. Але британській компанії British Petroleum ці заходи здалися недостатніми, тому її керівництво змусило британського прем'єр-міністра попросити президента США Дуайта Ейзенхауера допомогти позбавитися Мосаддика. Ейзенхауер згодився на це, в нього були і власні причини. Очільник США побоювався, що влада в Ірані може стати лояльною до комуністів, а про нього говоритимуть, як про президента, що прогавив Іран.[1]

ПереворотРедагувати

В травні 1953 року, директор ЦРУ, Аллен Даллес розробив проект операції «Аякс». За планом американці повинні були діяти спільно з британською SIS, яка мала в Ірані добре організовану розвідувальну мережу. Кандидатом на пост прем'єр-міністра країни західними спецслужбами був обраний генерал Фазлолла Захеді — колишній міністр внутрішніх справ Ірану, звільнений Мосаддиком у 1951 році. Операція була розпочата в серпні 1953 року.

11 серпня шах Мохаммед Реза Пехлеві з дружиною виїхав до своєї літньої резиденції на березі Каспійського моря. Операцію було намічено розпочати, коли шах видасть укази про звільнення Мосаддика з поста прем'єра і призначення Захеді, але укази затрималися на три дні, і про нього Мосаддика вже встиг хтось повідомити. Мосаддик заарештував главу гвардії шаха, що доставив наказ, і запустив механізм повалення шаха. Шах зник в Багдаді, а потім в Римі. По радіо оголосили про спробу перевороту, влаштованого прошахістськими силами. На вулицях під керівництвом комуністичної Народної партії «Туде» пройшли численні антішахські демонстрації, на яких звучали гасла про повалення шаха і проголошення республіки. МЗС розіслав послам за кордоном циркуляри про те, що шах "більше не володіє владними повноваженнями в Ірані. За упіймання Ф. Захеді була оголошена нагорода. Незабаром, однак, Мосаддик почав робити помилки, повіривши в те, що повністю тримає ситуацію під контролем. Він наказав поліції не допускати комуністів з партії «Туде» до проведення мітингів і зривати зі стін плакати, спрямовані проти шаха. Почалися зіткнення між активістами партії і правоохоронними органами. Так прем'єр позбавив себе найбільш впливових прихильників.

19 серпня агенти ЦРУ за участю мусульманського духовенства організували в Тегерані масові заворушення, в ході яких скандувалися прошахістські гасла. Поліція не втручалася. Повстанці захопили пошту, телеграф і радіостанцію, за допомогою якої почали передавати повідомлення про відсторонення Мосаддика від влади. Незабаром та ж радіостанція передала в ефір виступ Ф. Захеді.

Захеді від імені «люблячого шаха народу і відданою армії» направив в Рим телеграму з проханням до шаха повернутися на батьківщину. Одночасно з цим, шахські гвардійці і інші прихильники шаха в армії вивели на вулиці Тегерана бронетехніку і вступили в бій з прихильниками уряду Мосаддика. Військові частини перейшли на бік путчистів. У 10 год. 30 хв. начальник генштабу доповів Мосаддику, що армія більше уряду не підкорюється. До 19 години змовники захопили будинок Мосаддика, який обстріляли з танків. Майно прем'єра було розграбовано. Мосаддик і ряд міністрів були арештовані. Після арешту Мосаддик був доставлений до Захеді. Після розмови між ними, Захеді віддав наказ помістити поваленого прем'єра під охорону в розкішні апартаменти і припинити нападки на нього в ЗМІ. 22 серпня шах урочисто повернувся з Італії, при владі утвердився уряд генерала Ф. Захеді. Офіцери, що підтримали його, отримали нагороди. Виступи прихильників Мосаддика припиняли військові. Операція «Аякс» була закінчена.

РезультатиРедагувати

Це одне з перших в довгому списку підозрюваних або визнаних ЦРУ втручань в політику зарубіжних країн, і це було дійсно величезним успіхом, з точки зору агентства, — першою ознакою того, що подібний подвиг можна здійснити порівняно гладко. Успіх операції «Аякс» вимостив дорогу всім майбутнім операцій ЦРУ подібного характеру.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Е.Н. Глазунова. США и государственный переворот в Иране 1953 года (по материалам архива ЦРУ) // «Новая и новейшая история» (Москва). — 2013. — №3. — С. 100-117.(рос.)
  • Mark J. Gasiorowski (ed.) and Malcolm Byrne (ed.), Mohammad Mosaddeq and the 1953 Coup in Iran, Syracuse University Press, 2004.(англ.)
  • Kermit Roosevelt, Countercoup: The Struggle for the Control of Iran, New York: McGraw-Hill, 1979.(англ.)

ПосиланняРедагувати