Педро Пабло Кучинський
Педро Пабло Кучинський-Годард (ісп. Pedro Pablo Kuczynski Godard; нар. 3 жовтня 1938, Ліма) — перуанський політик, кандидат у президенти на виборах 2011 року, президент Перу у 2016—2018 роках. Вступив на посаду 28 липня 2016 року. Пішов у відставку 21 березня 2018 року.
| Педро Пабло Кучинський | |
|---|---|
| ісп. Pedro Pablo Kuczynski | |
.jpg) | |
| Президент Перу | |
| 28 липня 2016 — 21 березня 2018 | |
| Попередник | Ольянта Умала |
| Наступник | Мартін Віскарра |
| Народився |
3 жовтня 1938[1][2][…] (85 років) Ліма, Перу |
| Відомий як | економіст, політик, банкір |
| Місце роботи | Світовий банк і Central Reserve Bank of Perud |
| Громадянство |
 Перу |
| Alma mater | Ексетерський колледж (1960), Markham Colleged, Rossall Schoold (1956), Школа громадських та міжнародних відносин імені Вудро Вільсонаd (1961), Королівський коледж музики, Принстонський університет, Університет Оксфорда і Кембриджський університет |
| Політична партія | Alliance for the Great Changed (2010-ті) і Peruvians for Changed (2019) |
| Батько | Maxime Hans Kuczynskid |
| У шлюбі з | Nancy Langed |
| Діти | Alex Kuczynskid |
| Релігія | католицтво |
| Нагороди |
 |
| Підпис |
 |
| ppk.pe | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Народився в сім'ї фахівця з тропічних захворювань, який емігрував з нацистської Німеччини у 1936 році. Польські медіа згадують єврейське походження його родини.[4] Отримав середню освіту в Перу і Великій Британії, закінчив Оксфордський університет зі ступенем з PPE (політологія, філософія, економіка). У 1961 році отримав ступінь магістра в Принстонському університеті.
У 1969 році покинув Перу через загрозу з боку лівої військової хунти Хуана Веласко. Працював у Світовому банку, МВФ і компанії Halco Mining, у 1980 році повернувся на батьківщину. У 1980–82 був міністром енергетики і гірничодобувної промисловості. У 2000 році на запрошення Алехандро Толедо став його радником на президентських виборах. Після перемоги Толедо Кучинський двічі був міністром фінансів та економіки (2001–02 і 2004–05), а у 2005–06 роках був прем'єр-міністром Перу.
Роботу в уряді Кучинський поєднував з обійманням високих посад в комерційних компаніях, що накликало на нього звинувачення в корупції. Після закінчення президентського терміну Толедо Кучинський заснував некомерційну організацію Agua Limpia, яка займається забезпеченням відсталих районів країни чистою водою. У 2010 році виставив свою кандидатуру на майбутніх президентських виборах, отримав на них 18,5 % голосів і посів третє місце[5].
У першому турі президентських виборів 10 квітня 2016 року обійняв друге місце з 21 % голосів. У другому турі виборів, що відбулися 5 червня, набрав більше 50 % голосів, випередивши з невеликою перевагою фаворита першого туру Кейко Фухіморі; обраний президентом Перу[6].
Обійняв посаду президента 28 липня 2016[7].
Був звинувачений в тому, що він збрехав конгресу, щоб приховати свої зв'язки з бразильською будівельною компанією Odebrecht, замішаною в корупційному скандалі, який торкнувся значної частини Латинської Америки.[8][9]
У грудні 2017 року відбувалося голосування з питання про імпічмент щодо нього, але за відсторонення Кучинського з посади проголосувало недостатня кількість депутатів конгресу.
За три дні по першому імпічменту відбулось скандальне рішення Кучинського про помилування Альберто Фухіморі, колишнього президента Перу, засудженого в 2009 році до 25 років в'язниці за допущені в період його правління порушення прав людини. Це викликало хвилю протестів по всій країні. Помилування колишнього глави держави, як стверджують перуанські політологи, було вдячністю сім'ї Фухіморі за надану допомогу в перешкоджанні імпічменту.
Скандал, що вибухнув, змусив багатьох членів конгресу переглянути підходи до імпічменту, і більшість з них почали заявляти, що підтримають відсторонення від влади Кучинського. Після серії таких виступів і нескладних підрахунків можливих підсумків голосування, в уряді провели екстрене засідання, де визнали свою поразку і Кучинський в березні 2018 року вирішив піти у відставку[10]
Першого віцепрезидента часів президента Кучинського, Мартіна Віскарра проголошено президентом Перу 23 березня 2018 року.
Примітки ред.
- ↑ Hollar S. Encyclopædia Britannica
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Roglo — 1997. — 9000000 екз.
- ↑ Wiadomości Onet.pl — Wybory w Peru: Kuczynski prowadzi, ale część kart trzeba sprawdzić. Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 10 червня 2016.
- ↑ Elecciones Presidenciales 2011. RESUMEN NACIÓN [Архівовано 2 вересня 2011 у Wayback Machine.] (ісп.)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 червня 2016. Процитовано 16 червня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Briceno, Franklin; Goodman, Joshua (12 квітня 2016). Fujimori's accidental rival embraces ‘gringo’ label in Peru. Associated Press. Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 8 липня 2017.
- ↑ Peru's leader resists pressure to resign. Bbc.com. 15 грудня 2017. Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 2 січня 2018.
- ↑ Peru's leader faces impeachment. Bbc.com. 15 грудня 2017. Архів оригіналу за 27 грудня 2017. Процитовано 2 січня 2018.
- ↑ Парламент Перу прийняв відставку президента країни Кучинського. Архів оригіналу за 23 квітня 2018. Процитовано 25 квітня 2018.