Парк Слави (Жовті Води)

Парк Слави
Парк Слави
	Палац культури в парку
	48°20′41″ пн. ш. 33°30′11″ сх. д. / 48.34486940002777544° пн. ш. 33.50327970002777533° сх. д.Координати: 48°20′41″ пн. ш. 33°30′11″ сх. д. / 48.34486940002777544° пн. ш. 33.50327970002777533° сх. д.
Тип	міський парк
Статус	відкрито
Країна	Україна
Розташування	Україна; Жовті води
	Парк Слави Парк Слави (Україна)
	Парк Слави у Вікісховищі

Парк Слави — центральний міський парк міста Жовті Води у Дніпропетровській області.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Парк Слави.

Парк закладено під час розширення міста і будівництва палацу культури, він займає близько 20 соток і знаходиться в центрі міста. Тут можна знайти кілька фонтанів, кафе, площі та кілька історичних пам'яток міста.

Окрім відпочинку городян, парк є популярним місцем для зустрічей і проведення заходів.^[1]

Пам'ятки ред.

Палац культури або «Центр народної культури та дозвілля» було побудовано напередодні 40-ї річниці Жовтневого перевороту, 6 листопада 1957 року в експлуатацію. Його центральне приміщення нині призначено для проведення культурних заходів, тут міститься зал на 720 місць і місцевий ЗАГС. Споруда спочатку планувалась як «палац культури Леніна», цим займався російський архітектор Олексій Олександров. Через унікальність побудови палац 1985 року було включено до списку пам'яток архітектури обласної Дніпропетровської ради.^[2]

11,5-метрова статуя «героям визвольної війни українського народу 1648—1654» років зображує козаків Богдана Хмельницького, Івана Богуна і Максима Кривоноса. Пам'ятник символізує Хмельницьке повстання проти Польсько-Литовського царства. Перший бій пройшов саме в Жовтих Водах.

У парку розташовано у пам'ять про полеглих воїнів у роки Другої світової війни пам'ятник з Вічним вогнем, Меморіал у пам'ять про Голодомор, масовий голод 1932—1933 років, пам'ятник на честь загиблих в під час Катастрофи на Чорнобильській АЕС і пам'ятник Леніну 1967 року. Останній було демонтовано в результаті процесу Декомунізації після подій Євромайдану. Це сталось в грудні 2014-го, коли з допомогою крану пам'ятник було демонтовано і перенесено до історичного музею.^[3]