Папян Ара Артушевич

Ара Артушевич Папян (вірм. Արա Արտուշի Պապյան, 6 червня 1961 року, Єреван) — вірменський юрист, дипломат, політолог та історик, колишній посол Вірменії в Канаді (20002006), очолює дослідницький центр Modus Vivendi[1].

Папян Ара Артушевич
Ara-Papyan.jpg
Народився 6 червня 1961(1961-06-06) (60 років)
Єреван, Вірменська РСР, СРСР
Країна Flag of Armenia.svg Вірменія
Flag of Canada (Pantone).svg Канада
Національність вірмени
Діяльність історик, дипломат, адвокат
Alma mater Єреванський державний університет і Дипломатична академія МЗС РФ
Знання мов вірменська
Сайт modusvivendicenter.org

ЖиттєписРедагувати

Ранні рокиРедагувати

Народився 6 червня 1961 року в Єревані, Вірменська РСР. Служив військовим перекладачем в обмеженому контингенті радянських військ в Афганістані. У 19881989 роках керував Спілкою ветеранів-вірмен Афганської війни.

ОсвітаРедагувати

Дипломатична службаРедагувати

 
Ара Папян в МДІМВ
  • 19992000 − прес-секретар МЗС Вірменії, начальник департаменту зв'язків з громадськістю.
  • 19971999 − начальник відділу МЗС Вірменії по співпраці в області безпеки
  • 19951997 − перший секретар посольства Вірменії в Румунії, тимчасовий повірений у справах Республіки Вірменія.
  • 19941995 − начальник відділу Ірану МЗС Вірменії.
  • 19921993 − другий секретар посольства Вірменії в Ірані.
  • 1992 — другий секретар відділу МЗС Вірменії США і Канади, потім Ірану.
  • 19891991 − викладач у навчальному комплексі Мелконян на Кіпрі.
  • 19811982 та 19841986 − військовий перекладач в Афганістані.
  • 20002006 − Надзвичайний і повноважний посол Республіки Вірменія в Канаді.

Подальше життяРедагувати

 
Книги «Айренатірутюн − право на батьківщину − правові основи вимог вірмен і суміжні питання» і «Арбітражне рішення президента Сполучених Штатів Америки Вудро Вільсона», видані центром Modus Vivendi

Після закінчення дипломатичної служби розпочинає вивчення юридичних аспектів вірменського питання, в тому числі статус Нагірного Карабаху, Вільсонівську Вірменію та ін. Виступав з великою кількістю лекцій в ряді країн.

Займається питаннями прав національних меншин і у своїх інтерв'ю не раз підкреслював, що Вірменія повинна підтримувати народи Азербайджану, позбавлені своєї державності (талишів, лезгін і ін) в питанні створення такої.

Заснував і керує центр «Modus Vivendi».

НагородиРедагувати

Нагороджений 7 бойовими медалями і орденами.

  • 2006 рік − нагороджений медаллю МЗС Канади «Corps Diplomatique».
  • 2006 рік − нагороджений орденом Овнана Мандакуни Вірменської єпархії Канади.
  • 2005 рік − Американським біографічним інститутом (ABI) визнаний «Людиною року».

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати