Панич Юліан Олександрович

російський актор

Юліан Олександрович Панич (нар. 23 травня 1931, Зінов'євськ, нині Кропивницький, Україна - 9 жовтня 2023[1]) — радянський актор та режисер театру і кіно, сценарист. Заслужений діяч мистецтв Росії (1996). Лауреат Російської національної акторської премії імені Андрія Миронова «Фігаро» (2013).

Панич Юліан Олександрович
Дата народження 23 травня 1931(1931-05-23)
Місце народження Зінов'євськ, Українська РСР
Дата смерті 9 жовтня 2023(2023-10-09) (92 роки)
Місце смерті Антіб
Громадянство СРСР СРСР — емігрував
Alma mater Театральний інститут імені Бориса Щукіна
Професія актор, режисер
Кар'єра з 1954 р.
Нагороди
Заслужений діяч мистецтв Росії
IMDb ID 0659492

Життєпис ред.

Закінчив Театральне училище ім. Б. Щукіна (1954, майстерня А. Орочко). Працював у театрах Москви та Ленінграда.

У 1956 році одружився з другокурсницею Щукінського училища, Людмилою, в 1958 народився син Ігор (нині американський актор).

Емігрував з родиною в 1972 році в Ізраїль, потім переїхав до США, потім — до Німеччини, де в Мюнхені почав працювати на радіо «Свобода». Працював диктором, режисером, ставив спектаклі в США та Росії.

Співпрацює з Санкт-Петербурзьким театром «Російська антреприза» імені Андрія Миронова[2][3].

Родина ред.

Кар'єра ред.

Дебютував у кінематографі в 1955 році (стрічки: «Різні долі» (1956)[4], «Всього дорожче» (1957), «Кочубей» (1958), «Обережно, бабусю!» (1960), «Першоросіяни», «Зелена карета» (1967) та інші).

Знявся в українських фільмах:

Поставив кінокартини: «Ти бачиш, я не забуваю», «Дорога додому» (1967, 2 с, автор сценар. Перший Приз Другого Всесоюзного фестивалю телефільмів в Ленінграді в 1968 році), «Проводи білих ночей» (1969, за мотивами однойменної п'єси В. Панової) та ін.

Примітки ред.

  1. Пішов з життя актор, режисер та ведучий Радіо Свобода Юліан Панич, Укрінформ, 10.10.2023
  2. Сич і кішечка — Театр імені Андрія Миронова «Російська антреприза» (рос.). Архів оригіналу за 21 листопад 2016. Процитовано 18 липень 2019.
  3. І життя, і сльози, і любов. Театральна вітальня з Юліаном Панич — Театр імені Андрія Миронова «Російська антреприза» (рос.). Архів оригіналу за 28 жовтень 2016. Процитовано 18 липень 2019.
  4. Різні долі
  5. «Педагогічна поема» [Архівовано 2020-11-26 у Wayback Machine.] «KINO-КОЛО»
  6. «Кривавий світанок» [Архівовано 2020-08-09 у Wayback Machine.] «KINO-КОЛО»
  7. «Новели Красного дому» [Архівовано 2020-09-22 у Wayback Machine.] «KINO-КОЛО»

Література ред.

  • Юлиан Панич. «За все надо платить» // Зкран и сцена. — М., 2001. — № 5. — С. 6. (рос.)

Посилання ред.