Паньків Микола Олександрович
Микола-Олег Олександрович Паньків (6 лютого 1975, с. Липники, Пустомитівський район, Львівська область, УРСР — 20 лютого 2014, Київ, Україна) — учасник Євромайдану. Активіст «Правого сектору». Герой України.
| Микола Олександрович Паньків | ||
|---|---|---|
 | ||
| Псевдо | Олег Горошко Mykola Pankiv | |
| Народився | 6 лютого 1975 с. Липники, Пустомитівський район, Львівська область, Українська РСР | |
| Помер | 20 лютого 2014 (39 років) Київ, Україна ·кульове поранення на Майдані | |
| Поховання | с. Липники, Пустомитівський район, Львівська область, Україна | |
| Громадянство |  Україна | |
| Національність | українець | |
| Місце проживання | Львівська область: c. Холодновідка, Пустомитівський район | |
| Відомий завдяки | загибель під час Євромайдану | |
| Конфесія | християнин | |
| Родичі | Марія Паньків (мати) | |
| Діти | 3 дітей: донька (13 р.), син (8 р.) | |
| Нагороди |
| |
Життєпис
ред.Микола-Олег Паньків народився 6 лютого 1975 у селі Липники Пустомитівського району Львівської області. Мешкав у селі Холодновідка Пустомитівського району Львівської області. Займався приватною підприємницькою діяльність.
Без батька залишилось двоє неповнолітніх дітей.
На Майдані
ред.Мати загиблого Марія Паньків розповіла, що він їздив на київський Євромайдан близько п'яти разів. Окрім того, Микола Паньків брав активну участь у блокуванні військових частин.
Востаннє поїхав до Києва увечері 18 лютого 2014 року. Микола помер від кулі снайпера в груди 20 лютого 2014 року у Києві. Помер по дорозі до лікарні. Був застрелений тоді, коли він витягував поранених та вбитих з передової. Без батька залишилось двоє дітей. Говорить мати героя: "Я його просила: Сину не їдь! Він відповів: «Я не поїду, другий не поїде, а в цій державі будуть жити мої діти». Він завжди був на передовій, бо був дуже сміливим. Мабуть тому і записався у «Правий сектор». Олег завжди йшов напролом. Я завжди йому казала: «Сину, зважай». На що він відповідав: «Скільки того життя».
Похований на цвинтарі у с. Липники Пустомитівського району Львівської області.
Вшанування пам'яті
ред.Прощання з померлим відбулося 22.02 о 19:00 у с. Липники. Похорони відбулися 23.02 о 14:00 у с. Липники.
На честь Миколи Паньківа перейменовані вулиці у с. Холодновідка та с. Липники, а також школа в с. Солонка[1].
Нагороди
ред.- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності[2]
- Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно)[3]
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ ОЗЗСО І-ІІІ ступенів імені Героя України Миколи Паньківа Солонківської сільської ради. solonzosh.blogspot.com. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 14 січня 2021.
- ↑ Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
- ↑ Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні // ТСН, 5 липня 2015
Посилання
ред.- Книга пам'яті
- Небесна сотня: Микола-Олег Паньків
- Львів та Львівщина прощаються з героями Євромайдану
- Особливий погляд: Діти війни (10.03.2014 Їхніх батьків зробили героями, але чи легше від цього дітям. На Львівщині їх дванадцятеро.)