Панькова Світлана Михайлівна
Панькова Світлана Михайлівна (нар. 1 березня 1957, с. Ковтуни Хорольського району, Полтавської обл.) — історикиня, музеєзнавиця, біографістка, джерелознавиця. Директор Історико-меморіального музею Михайла Грушевського. Розробниця виставкових, науково-освітніх музейних проєктів.
| Панькова Світлана Михайлівна | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
1 березня 1957 (67 років) С. Ковтуни Хорольського району, Полтавської обл. |
| Країна |
 Україна |
| Діяльність | науковиця |
| Alma mater | КНУ |
| Галузь | Історія |
| Членство | Наукове товариство імені Тараса Шевченка |
| Нагороди |
  |
Освіта ред.
Закінчила історичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка (1979). У 2018 році захистила дисертацію під назвою "Публіцистика Михайла Грушевського як джерело дослідження суспільно-політичної думки в Україні кінця ХІХ – початку ХХ ст." на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук.
Трудова діяльність ред.
У 1979–1982 роках працювала в Полтавському краєзнавчому музеї, брала участь в археологічних дослідженнях регіону.
У 1983 р. почала працювати в Музеї історії міста Києва, а в 1992 році зайняла посаду завідувачки його філії — Історико-меморіального музею Михайла Грушевського.
У 1997–2000 рр. — викладач (за сумісництвом) Київського національного університету культури і мистецтв (факультет культурології); у 2003–2011 рр. — старший науковий співробітник (за сумісництвом) Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України.
Автор наукової концепції Історико-меморіального музею Михайла Грушевського (2006), ініціатор створення та автор експозиційних задумів понад 20 виставкових проєктів, низки науково-освітніх проєктів та імпрез музею. Дві виставки, представлені на Всеукраїнських музейних фестивалях, відзначені першою та третьою преміями: «Михайло і Катерина Грушевські: діалог» (2005), «Годинник з кабінету Михайла Грушевського: таємниці та відкриття» (2011). Автор сценарію та ведуча фільму «Дім Грушевських» (2010). Науковий редактор сайту Історико-меморіального музею Михайла Грушевського.
Наукова діяльність ред.
Автор понад 80 ґрунтовних наукових розвідок, які друкувалися у фахових виданнях України та за кордоном (“Записки Наукового товариства імені Шевченка”, “Український історик”, “Український археографічний щорічник”, “Український історичний журнал”, “Пам’ятки України: історія та культура” та ін.).
У генеалогічній монографії “Я був їх старший син” (рід Михайла Грушевського) опрацювала материнську гілку родоводу Михайла Грушевського. Ввела до наукового обігу низку епістолярних джерел, зокрема: Листування Михайла Грушевського. Том 4: Листування Михайла Грушевського та Івана Джиджори (2008).
Автор ідеї та співупорядник (у співавторстві з Г. Кондауровою) першого в Україні альбому-каталогу іконографічних джерел Михайла Грушевського: Facie ad faciem: Ілюстрований життєпис Михайла Грушевського (Київ, 2016).
Упорядник, автор передмови та коментарів унікального мемуарного джерела: Михайло Грушевський. Щоденник (1902‒1914). Підготувала перше в Україні видання шаржів і карикатур доби Української революції 1917‒1921 рр. за сатиричними журналами (“Текст, контекст і підтекст”. Київ, 2021; Спецвипуск журналу «Антиквар»).
Учасник колективних науково-популярних проєктів: Довідник з історії України (2001); Народжені Україною. Меморіальний альманах (2002); Видатні діячі науки і культури Києва в історико-краєзнавчому русі України. Біографічний довідник (2005); Історія України: Енциклопедичний довідник (2008); Звід пам’яток історії та культури України. Том “Київ” (1999; 2004); Наукове товариство імені Шевченка. Енциклопедія (2014; 2019). У них побачили світ понад 100 статей С. Панькової.
Світлана Панькова опублікувала серію науково-популярних статей, що пов'язані з Михайлом Грушевським та його родиною, на "Історичній правді". Серед них:
- «Марія. Затишний світ Михайла Грушевського»
- «Найдорожча Кулюня. Найбільше кохання Михайла Грушевського»
- «Останнє засідання Української Центральної Ради»
- «Як у Києві 1918-й рік зустрічали»
Співорганізатор, автор концепцій наукових всеукраїнських та міжнародних конференцій, круглих столів, презентацій з проблем українознавства та грушевськознавства.
Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (2022).
Упорядкування ред.
Важливі праці ред.
Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського в контексті розвитку грушевськознавчих студій // На службі Кліо. Зб. наук. праць на пошану Л. Винара. Київ; Нью-Йорк; Торонто; Париж; Львів, 2000. С. 599–604.
Проблеми національної науки та вищої школи в публіцистиці Михайла Грушевського // Історична та літературна спадщина Михайла Грушевського: Матеріали міжрегіональної науково-практичної конференції. Київ; Львів, Вінниця; Кам’янець-Подільський; Бар, 2005. С. 128–135.
Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського на всеукраїнських музейних форумах // Київ і кияни: Матеріали щорічної наук.-практ. конференції (Музей історії Києва). Київ, 2011. Вип. 11. С. 370–375.
Садиба Грушевських на Паньківській, 9 // Київ у національній пам’яті. Колективна монографія. К.: Інститут національної пам’яті. Київ, 2013.
Нагороди ред.
- Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2002)[1]
- Почесна грамота Міністерства культури і мистецтв України (2003)
- Стипендіат Міжнародного фонду “Україна 3000” (2005)
- Відзнака Президента України “Орден княгині Ольги” ІІІ ступеня (2007)
Примітки ред.
- ↑ Світлана Панькова - Всеукраїнська асоціація музеїв. vuam.org.ua. Процитовано 12 березня 2023.
Посилання ред.
Як у Києві 1918-й рік зустрічали // Історична правда: [Електронний ресурс]. 2018. 15 січня.