Пантелюк Сергій Васильович
Сергі́й Васи́льович Пантелю́к (1998—2022) — лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Пантелюк Сергій Васильович | |
|---|---|
 Лейтенант | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 9 лютого 1998 Бирлівка (Гайсинський район) |
| Смерть | 26 лютого 2022 (24 роки) |
| Alma Mater | Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного |
| Псевдо | «Артист» |
| Військова служба | |
| Приналежність |  Україна |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська |
| Рід військ |  Танкові війська |
| Формування | |
| Війни / битви | російсько-українська війна |
| Нагороди та відзнаки | |
  | |
Життєпис
ред.Народився 1998 року у селі Бирлівка Вінницької області. З 4-го класу займався греко-римською боротьбою, був кандидатом у майстри спорту України. Закінчив Бирлівську школу; Львівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут та Національну академію Сухопутних військ імені Петра Сагайдачного.[1] Завжди був дуже веселим та непосидючим, за це і отримав позивний Артист.
Після випуску потрапив на службу командиром взводу у 1-шу окрему танкову Сіверську бригаду; вирушив на територію ООС для виконання бойових завдань.
Коли повернувся з ротації, восени 2021 року одружився. Молоде подружжя у 2022-му мало стати щасливими батьками, вони разом обрали ім'я для дитини. Однак почалася повномасштабна війна, Сергій знову опинився на передовій.
25 лютого 2022 року «Артист» встиг востаннє зателефонувати мамі і сказав, що вони успішно б'ють ворогів. Того дня танковий екіпаж Сергія вступив у бій з танковою колоною російських окупантів, які наступали на Чернігівщину біля с. Рівнопілля. Ударною хвилею з танку збило командира роти, Сергій зістрибнув за ним і сам отримав важке поранення у ногу. Офіцера встигли доставити до госпіталю, однак вночі 26 лютого о 3:20 він помер. І саме в цей час народилася його єдина донечка, на яку він дуже чекав.24-річний лейтенант Сергій Пантелюк із позивним «Артист» помер 26 лютого 2022 року, внаслідок отриманих напередодні важких поранень. Офіцер героїчно відбивав наступ колони російських танків на Чернігівщину.
Поховали Героя у рідному селі на Вінниччині.
Вдома на Сергія чекали батько Василь і мама Світлана Пантелюки, брат, дружина і новонароджена донечка Мілана.[2]
Нагороди
ред.- Посмертно лейтенант Пантелюк нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня
- Медаль «Захиснику України» (МОУ)
- Медаль «За оборону Чернігова» (посмертно)[3]
Примітки
ред.Джерела
ред.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |