Пандо (дерево)
Пандо (англ. Pando) — також відома, як тремтячий гігант — клональна колонія окремого дерева одного з видів тополі (Populus tremuloides)[2][3], яка визначена як єдиний живий організм з однаковими ДНК-маркерами та єдиною масивною кореневою системою[4].
| Пандо | |
 | |
| Дата народження | неправильна дата (досяжна точність)[1] |
|---|---|
| Країна |
 США |
| Адміністративна одиниця | Севір |
| Розташований на природоохороній території | Fishlake National Forestd |
| Розташовується на водоймі | Fish Lake[d] |
| Першовідкривач або винахідник | Burton Verne Barnesd і Jerry Kempermand |
| Дата відкриття (винаходу) | 1976 |
 | |
 Пандо у Вікісховищі | |
Координати: 38°31′33″ пн. ш. 111°45′04″ зх. д. / 38.52594300002777317° пн. ш. 111.751192000027785411° зх. д.
Рослина знаходиться в заповіднику Fishlake National Forest штату Юта, США та займає 43 гектари.[5] Вважається, що вага всієї рослини становить понад 6 тисяч тон, що робить її найважчим відомим живим організмом. Вважається, що коренева система Пандо має приблизно 80 тисяч років, що робить цю рослину одним з найдавніших живих організмів.[6][7][8][9][10]
Вважається, що Пандо помирає. Хоча точні причини невідомі, найбільш імовірноюю вважають комбінацію посухи, впливу від копитних тварин, людської діяльності та попередження лісових пожеж.[11][12]
Дослідження, здійснені у жовтні 2018-го року показують, що дерево не росте протягом останніх 30-40 років.[13][14]
Примітки ред.
- ↑ http://www.nps.gov/brca/naturescience/quakingaspen.htm
- ↑ Ghose, Tia (6 December 2017). The World’s Largest Organism is Dying. LiveScience.com. Процитовано 9 February 2019.
- ↑ Grant, Michael C. (October 1993). The Trembling Giant. Discover. Т. 14, № 10. Chicago. с. 82—89. Процитовано 8 травня 2008.
- ↑ DeWoody, Jennifer; Rowe, Carol A.; Hipkins, Valerie D.; Mock, Karen E. (2008). "Pando" Lives: Molecular Genetic Evidence of a Giant Aspen Clone in Central Utah. Western North American Naturalist. 68 (4): 493—497. doi:10.3398/1527-0904-68.4.493.
- ↑ Pando. USDA Forest Service. Процитовано 24 серпня 2013.
- ↑ OECD (2000). Consensus Document on the Biology of Populus L. (Poplars) (PDF). Series on Harmonization of Regulatory Oversight in Biotechnology. Т. 16. Paris: Organisation for Economic Co-operation and Development. Процитовано 17 листопада 2018.
- ↑ Mitton, Jeffry B.; Grant, Michael C. (1996). Genetic Variation and the Natural History of Quaking Aspen. BioScience. 46 (1): 25—31. doi:10.2307/1312652. JSTOR 1312652.
- ↑ Mihai, Andrei (9 лютого 2015). The Heaviest Living Organism in the World. ZME Science. Процитовано 12 лютого 2015.
- ↑ Quaking Aspen. Bryce Canyon National Park. U.S. National Park Service. 24 лютого 2015. Процитовано 17 листопада 2018.
- ↑ Sibley, David Allen (2009). The Sibley Guide to Trees. New York: Knopf. с. xv.
- ↑ Rogers, Paul C.; Gale, Jody A. (2017). Ecosphere. 8 (1): e01661. doi:10.1002/ecs2.1661 title=Restoration of the iconic Pando aspen clone: Emerging evidence of recovery.
{{cite journal}}: Перевірте значення|doi=(довідка); Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ Rogers, Paul C.; McAvoy, Darren J. (17 жовтня 2018). Mule deer impede Pando’s recovery: Implications for aspen resilience from a single-genotype forest. PLOS ONE (англ.). 13 (10): e0203619. doi:10.1371/journal.pone.0203619. ISSN 1932-6203. PMC 6192553. PMID 30332420.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Funes, Yessenia (17 жовтня 2017). The Biggest Organism on Earth Is Dying, and It's Our Fault. Earther. Процитовано 17 жовтня 2018.
- ↑ Rogers, Paul C.; McAvoy, Darren J.; Heinze, Berthold (2018). Mule deer impede Pando’s recovery: Implications for aspen resilience from a single-genotype forest. PLOS ONE. 13 (10): e0203619. doi:10.1371/journal.pone.0203619.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
Джерела ред.
- Barnes, Burton V. (1966). The Clonal Growth Habit of American Aspens. Ecology. 47 (3): 439—447. doi:10.2307/1932983.
- Barnes, Burton V. (1975). Phenotypic variation of trembling aspen in western North America. Forest Science. 21 (3): 319—328. doi:10.1093/forestscience/21.3.319.
- Einspahr, Dean W.; Winton, Lawson L. (1977) [1976]. Genetics of quaking aspen. Research Paper. Т. WO-25. USDA Forest Service.
- Kemperman, Jerry A.; Barnes, Burton V. (1976). Clone size in American aspens. Canadian Journal of Botany. 54 (22): 2603—2607. doi:10.1139/b76-280.
- McDonough, W.T. (1985). Sexual reproduction, seeds and seedlings. У DeByle, N.V.; Winokur., R.P. (ред.). Aspen: ecology and management in the western United States. Gen. Tech. Rep. Т. RM-119. Fort Collins, CO: USDA Forest Service. с. 25—28.