Панаїс Цалдаріс
Панаїс Цалдаріс (грец. Παναγής Τσαλδάρης; 1868 — 12 травня 1936) — грецький політик-республіканець, двічі займав пост глави грецького уряду.
| Панаїс Цалдаріс грец. Παναγής Τσαλδάρης | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 3 листопада 1932 — 16 січня 1933 року | |||
| Попередник: | Елефтеріос Венізелос | ||
| Наступник: | Елефтеріос Венізелос | ||
| 10 березня 1933 — 10 жовтня 1935 року | |||
| Попередник: | Александрос Отонеос | ||
| Наступник: | Георгіос Кондиліс | ||
| Народження: |
5 (17) березня 1868 або 1868[1] Коринф, Пелопоннес, Греція | ||
| Смерть: |
17 травня 1936[2] або 1936[1] Афіни, Греція | ||
| Поховання: | Перше афінське кладовище | ||
| Країна: | Греція | ||
| Освіта: | Афінський національний університет імені Каподистрії (1889), Геттінгенський університет, HU Berlin, Лейпцизький університет і Паризький університет | ||
| Партія: | Народна партія | ||
| Рід: | Q16327996? | ||
| Шлюб: | Lina Tsaldarid | ||
| Автограф: | 
| ||
Життєпис ред.
Вивчав право в Афінському університеті, потім — у Берліні та Парижі. Був адвокатом, з 1910 року й до самої своєї смерті був членом грецького Парламенту.
На початку 1930-их років Цалдаріс, зрештою, прийняв республіканський устрій[3]. Очолюючи Народну партію, на виборах у вересні 1932 року переміг Венізелоса, що стало початком кінця політичної кар'єри останнього.[3] Міністром внутрішніх справ у кабінеті Цалдаріса став майбутній диктатор Іоанніс Метаксас.[3]
У січні 1933 під тиском генерала Ніколаоса Пластіраса новим прем'єр-міністром став той-таки Венізелос. На березень було призначено нові вибори, які, однак, Венізелос програв.[3] Остерігаючись, що Цалдаріс може відновити монархію, Пластірас здійснив державний переворот.[3] Венізелос підтримав новий автократичний режим, однак програв і нові вибори, призначені на кінець 1933 року.[3]
Наміри Пластіраса зазнали краху, й Цалдаріс знову був призначений главою уряду. Він, однак, проявив себе нерішучим і слабким політиком,[4] неспроможним упоратись із тиском як з боку республіканців, так і монархістів.[4]
У березні 1935 Цалдаріс зіткнувся зі спробою нового державного перевороту, який намагались здійснити офіцери — прибічники Венізелоса. Путч придушив новий лідер монархістів генерал Георгіос Кондиліс.[4] У червні монархісти, серед яких був і Метаксас, сформували Монархічний союз і зажадали від Цалдаріса відновлення монархії.[4]
У жовтні того ж року монархісти здійснили новий переворот, і главою тимчасового уряду став Кондиліс.[5] Король, який повернувся до країни, амністував республіканців. Цалдаріс підтримав таку ініціативу, а Кондиліс, невдоволений рішенням короля, вийшов у відставку.[5]
Цалдарі помер 12 травня 1936 року. Його смерть та смерть низки інших видатних політиків сприяли проголошенню диктатури Метаксаса в серпні того ж року.[6]