Панас Петро Степанович
Петро Степанович Панас (19 лютого 1974 — 29 червня 2022, біля м. Сіверськ) — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.
| Петро Панас Панас Петро Степанович | |||
|---|---|---|---|
 Старший солдат | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження | 19 лютого 1974 | ||
| Смерть |
29 червня 2022 (48 років) біля м. Сіверська, Донецька область, Україна (загинув у ході бойових дій) | ||
| Громадянство |
 Україна | ||
| Національність | українець | ||
| Військова служба | |||
| Приналежність |
Україна | ||
| Вид ЗС |
 Збройні сили | ||
| Рід військ |
 ДШВ | ||
| Формування | |||
| Війни / битви | Російсько-українська війна / Битва за Донбас | ||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Життєпис ред.
Народився 19 лютого 1974 року в селі Андріївка Львівської області. Мешкав в с. Братковичі Львівської області. Навчався у школі в селі Розжалів. У 1993 році здобув фах слюсаря-сантехніка у Белзькому СПТУ № 13 (зараз — Белзька філія Угнівського аграрно-будівельного ліцею)[1].
У 1998 році пішов у монастир, бо шукав покликання в чернечому житті, але через хворобу батька повернувся додому. Працював зварювальником. У 2000-му одружився, у шлюбі пара пробула 15 років, за цей час у них народилося 8 дітей. Після розлучення у 2015-му році пішов до лав ЗСУ. Через рік підписав контракт із 80-ою окремою десантно-штурмовою бригадою. Пройшов навчання та обійняв посаду механіка-водія зенітної ракетної батареї. Брав участь в АТО/ООС на Донбасі[1].
Під час російського вторгнення в Україну проходив військову службу у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Загинув 29 червня 2022 року поблизу м. Сіверська Донецької області.
Залишилися восьмеро дітей та онука.
Похований на кладовищі в Городоцькій громаді на Львівщині[2][3].
Нагороди ред.
- орден «За мужність» II ступеня (4 серпня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4].
- орден «За мужність» III ступеня (4 квітня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5].
Примітки ред.
- ↑ а б Петро Степанович Панас. Сайт пам'яті (укр.). 24 жовтня 2023. Процитовано 10 січня 2024.
- ↑ На війні з росією загинув батько восьми дітей: 2 липня Львівщина прощатиметься з Героєм. Вголос. 1 липня 2022. Процитовано 9 грудня 2022.
- ↑ На Львівщині попрощалися із багатодітним батьком, який загинув на фронті. Суспільне. 2 липня 2022. Процитовано 9 грудня 2022.
- ↑ Указ Президента України від 4 серпня 2022 року № 557/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 4 квітня 2022 року № 212/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |