Палладій (Раєв-Писарев)
Митрополи́т Палла́дій (у світі — Павло Іванович Раєв, при народженні Писарєв; 2 липня (20 червня) 1827, село Пешелань Арзамазького повіту, Нижньогородська губернія — †17 грудня 1898, Санкт-Петербург) — релігійний діяч РПЦ. З 18 жовтня 1892 до смерті — митрополит Санкт-Петербурзький та Ладозький, провідний член Святійшого синоду.
| Митрополит Палладій Павло Іванович Раєв | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 18 жовтня 1892 — 5 грудня 1898 | ||
| Церква: | Російська православна церква | |
| Попередник: | Ісидор (Нікольський) | |
| Наступник: | Антоній Вадковський | |
| ||
| 29 вересня 1887 — 18 жовтня 1892 | ||
| Попередник: | Павло Лебедєв | |
| Наступник: | Володимир (Богоявленський) | |
| ||
| 21 серпня 1882 — 29 вересня 1887 | ||
| Попередник: | Сергій Ляпидевський | |
| Наступник: | Павло Лебедєв | |
| ||
| 9 вересня 1876 — 21 серпня 1882 | ||
| Попередник: | Олексій Ржаніцин | |
| Наступник: | Феоктіст Попов | |
| ||
| 13 червня 1873 — 9 вересня 1876 | ||
| Попередник: | Феодосій (Шаповаленко) | |
| Наступник: | Палладій Ганкевич | |
| ||
| 15 липня 1869 — 13 червня 1873 | ||
| Попередник: | Павло Доброхотов | |
| Наступник: | Феодосій (Шаповаленко) | |
| ||
| 18 грудня 1866 — 15 липня 1869 | ||
| Попередник: | Аполлос Бєляєв | |
| Наступник: | Павло Лебедєв | |
| Альма-матер: | Нижньогородська духовна семінарія | |
| Діяльність: | православний священник | |
| Ім'я при народженні: | Павел Иванович Писарев | |
| Народження: | 20 червня (2 липня) 1827 село Пешелань, Нижньогородська губернія | |
| Смерть: | 5 (17) грудня 1898 (71 рік) Санкт-Петербург | |
| Похований: | Isidorovskaya Church of the Alexander Nevsky Lavrad | |
| Чернецтво: | 15 січня 1861 | |
| Єп. хіротонія: | 18 грудня 1866 | |
|
Нагороди: | ||
 | ||
Життєпис
ред.Народився в сім’ї священика. Навчався у Нижньогородському духовному училищі та Нижньогородській духовній семінарії.
1852 – закінчив Казанську духовну академію зі ступенем магістра богослов’я і призначено вчителем логіки та психології у Нижньогородській духовній семінарії, та викладачем татарської мови.
15 серпня 1856 – рукопокладений у священика до нижньогородської Покровської церкви.
1860 – став вдівцем.
15 січня 1861 – прийняв чернечий постриг з іменем Палладій, на честь Палладія Антиохійського.
18 лютого 1862 – зведений в сан архімандрита.
28 серпня 1863 — інспектор Санкт-Петербурзької духовної семінарії.
2 грудня 1864 — ректор Санкт-Петербурзької духовної семінарії.
18 грудня 1866 – хіротонія в єпископа Ладозького, першого вікарія Санкт-Петербурзької єпархії.
15 липня 1869 — єпископ Вологодський та Устюзький.
За його вказівкою у Вологді зведена нова дзвіниця Софійського собору [2].
13 червня 1873 — єпископ Тамбовський та Шацький.
9 вересня 1876 — єпископ Рязанський та Зарайський.
12 квітня 1881 – зведений в сан архієпископа.
21 серпня 1882 — архієпископ Казанський та Свіязький.
1886 – заснував Царевококшайський Богородично-Сергієвський жіночий монастир.
29 вересня 1887 — архієпископ Карталинський та Кахетинський, екзарх Грузії.
1888 – нагороджений діамантовим хрестом для носіння на клобуці.
18 жовтня 1892 – призначений до Санкт-Петербурзької катедри із зведенням в сан митрополита і до провідного члена Синоду[3]. Прибув до Санкт-Петербургу 19 листопада того ж року.
14 травня 1896 очолив коронацію царя Миколи ІІ та його дружини Олександри. Тоді ж отримав діамантовий хрест для носіння на митрі.[4].
В кінці 1898 захворів. 5 грудня о 2.40 помер.
Похований в Ісидорівській церкві Олександро-Невської Лаври (зачинена у 1932 році).
1932 – його залишки перенесені до Братського цвинтаря Лаври.
Праці
ред.- «Ознаки істинності православного християнства та брехливості мухамеданства» «Місіонер. сбірник», Казань, 1876.
- «Слова та промови». Рязань, 1880.
- «Промова при вступу до управління Казанською паствою». «Прав. Собес.» 1882, листопад, с. 191—195, с. 196—204.
- «Промова ново поставленому іноку Олександру Вадковському, постриженому з іменем Антонія». «Прав. Собес.» 1883, березня, с. 304—306.
- «Слово на день Благовісту Пресвятої Богородиці». «Прав. Собес.» 1883, с. 1-8.
- «Слово на день святителів та чудотворців Казанських Гурія, Варсонофія та Германа». «Прав. Собес.» 1883, жовтень, с. 1-8.
- «Слово в неділю святих праотців». «Прав. Собес.» 1883, грудень, с. 1-6.
- «Промова перед дворянськими виборами 16 січня 1884». «Прав. Собес.» 1884, січень, с. 1-4.
- «Слово на день Срітення Господня». «Прав. Собес.» 1884, лютого, с. 1-8.
- «Слово в день тысячелетия со дня блажен. кончины св. Равноапостольного Мефодия». "Прав. Собес. 1885, апрель, с. 337—343.
- «Слово на день столітнього ювілею з дня пожалування дворянської грамоти». «Прав. Собес.» 1885, травень, с. 1-3.
- «Слово на день явлення Казанської ікони Божої Матері». «Прав. Собес.» 1885, липень, с. 1.
- «Промова у Казанському соборі 23 червня 1887». «Прав. Собес.» 1887, липень, с. 251—252.
- «Промова після повернення із Синоду 14 червня 1887». «Прав. Собес.» 1887, липень, с. 249—250.
- «Із повчань Високопреосв. Палладія, митрополита СПБ та Ладозького». «Народная Академия», кн. 1 Вид. С. Г. Рункевича, СПБ, 1895.
- «Добре слово». «Церк. Вісн.» 1895, № 47, с. 1503.
- «Вітальна промова у Тифлісі». "Приб. к «ЦВ» 1888, № 41, с. 1123.
Примітки
ред.- ↑ а б Исаев Ю. Н. Чувашская энциклопедия — Чувашское книжное издательство, 2006. — 2567 с. — ISBN 978-5-7670-1471-2
- ↑ Книга:Вологда в её старине|77—78
- ↑ «Правительственный вестник», 28 октября (6 ноября) 1892, № 233, стр. 1.
- ↑ «Правительственный вестник», 15 (27 мая) мая 1896, № 104, стр. 6.
Література
ред.- «Церковный вестник», 10 грудня 1898, № 50, стб. 1716—1722 (некролог).
Посилання
ред.- (рос.) Палладий (Раев-Писарев)
- (рос.) Архипастыри Казанские 1555—2011 на сайті Казанської духовної семінарії
- (рос.) Андреевский кавалер - Митрополит Санкт-Петербургский и Новгородский Палладий (Раев).