ПРОСТІР (платіжна система)

Украї́нський платі́жний про́стір або «ПРО́СТІР» (попередня назва «Національна система масових електронних платежів (НСМЕП)») — українська платіжна система (абревіатура: ПС або НПС). Розрахунки за товари і послуги, одержання готівки в банкоматах та інші операції здійснюються за допомогою платіжних карток системи з магнітною смугою та EMV-чипом.[2]

Платіжна система «ПРОСТІР»
англ.: «SPACE» / «PROSTIR»
Тип Сервіс НБУ
Галузь Банківська сфера,
безготівкові платежі
Гасло «Прості-Р — прості розрахунки»
Засновано 2001 (2016 - ребрендинг ТМ[1])
Штаб-квартира 01601, Київ, вул. Інститутська, 9
Територія діяльності Україна
Ключові особи Національний банк України
Продукція Платіжна система, мобільні застосунки, кредитні, дебетові
та віртуальні банківські карти, інтернет-еквайринґ;
630 000 карток (грудень 2018)
Власник(и) Україна Уряд України (100%)
Сайт prostir.gov.ua
та bank.gov.ua

Станом на 2019 рік близько 95% POS-терміналів, що працювали в Україні, приймали картки ПРОСТІР. В обігу перебувало понад 630 тис. карток[3]. Готівку можна було зняти у більшості банкоматів України. Чипованими картами можна було розраховуватись безконтактно (наприклад, у київському метро). Для розвитку платіжної системи НБУ планує створити мобільні додатки для оплат з NFC — картами ПРОСТІР будь-яких українських банків; запустити емісію віртуальних карт, а також кобрендингових карток спільно з китайською платіжною системою UnionPay; впровадити технологію 3-D Secure 2.0 для безпечних транзакцій електронної комерції в Інтернет.

ІсторіяРедагувати

 
Зразок платіжної карти (2018)
 
Картка-посвідчення від Ощадбанку
 
Дизайн смарт-карток до ребрендингу

Систему було запущено 2001 року під назвою НСМЕП (Національна система масових електронних платежів). Метою було розробка і впровадження в Україні відносно дешевої, незалежної від міжнародних операторів, захищеної автоматизованої системи безготівкових розрахунків. Перші платіжні смарт-картки були випущенні за технологією, що розроблена Національним банком України.

В середині 2013 року було проведено модернізацію системи, вона отримала назву «НСМЕП-2». Побудовано центральний маршрутизатор, розрахунково-кліринговий центр, здатний забезпечити маршрутизацію та проведення розрахунків з використанням платіжних карток з магнітною смугою та EMV-чипом. На кінець 2013 року випущено 10 млн платіжних карток. Цей обсяг становив 15 % українського ринку. При цьому 6 млн карток були випущені для виплати компенсацій вкладникам Ощадбанку СРСР.[4]

Станом на січень 2015 року членами НСМЕП були 59 комерційних банків та 16 небанківських установ[5].

2016 року назву системи було змінено на «Український платіжний простір» (скорочено - «ПРОСТІР»), змінено логотип та гасло.

Держателі платіжних карток «ПРОСТІР» могли здійснювати оплату за товари чи послуги, а також отримувати готівку в банкоматах банків-учасників системи. Станом на 01 липня 2016 року в Україні працювало 102 банки, з яких 44 були учасниками системи «ПРОСТІР». Також станом на 01 квітня 2016 року в Україні працювало близько 33 500 банкоматів, з яких більше 17 тис. обслуговували картки системи; кількість платіжних терміналів — 202 500 штук, з них працювали з системою — 146 200 штук.[6]

Оплата у Київському метроРедагувати

Пасажири київського метрополітену мали змогу розрахуватися за проїзд картками «ПРОСТІР», що підтримують функцію безконтактної оплати, на автоматичному турнікеті.

Оплата на «Укрпошті»Редагувати

ПАТ «Укрпошта» приєдналося до національної платіжної системи у липні 2018-го. За планом, це мало збільшити обсяг безготівкових розрахунків, особливо в невеликих містах та селах[7].

Виплата пенсійРедагувати

Ощадбанк планував виплату пенсій внутрішньо переміщеним особам за допомогою карток «ПРОСТІР», ці ж картки водночас мали бути пенсійними посвідченнями[8].

На картці мали зазначатися дані про власника і його електронний цифровий підпис. Термін дії такого посвідчення як платіжної картки встановлювався до трьох років за умови проходження фізичної ідентифікації отримувача у відділеннях банку перші 2 рази щопівроку, після того — щороку. Електронне пенсійне посвідчення мало бути платіжною карткою до закінчення терміну дії, попри термін призначення пенсій[9].

Оплата залізничних квитківРедагувати

Користувачі ПАТ «Укрзалізниця»[10] отримали можливість купувати залізничні квитки за допомогою картки ПРОСТІР на офіційному сайті Укрзалізниці або за допомогою мобільних додатків Укрзалізниці.

LIQPAYРедагувати

На початку 2020 року картками Простір стало можливо оплачувати товари та послуги на сайтах, які застосовують сервіс LIQPAY[11].

Банки-учасникиРедагувати

Державні банкиРедагувати

Приватні банкиРедагувати

ПеревагиРедагувати

 
Турнікет в метро Києва з можливістю оплати картками «ПРОСТІР»[12]
  • Нижча вартість обслуговування для українських банків, бізнесу і фізичних осіб.
  • Комісії з кожної операції поповнюють бюджет України, а не виводяться на рахунки закордонних компаній.
  • У разі виникнення проблем з міжнародними платіжними системами, карти ПРОСТІР продовжать функціонувати.
  • Відсутність валютних коливань, розрахункова валюта системи — гривня.
  • Зниження кількості шахрайських операцій з картками за межами України.
  • 97.7% усіх операцій здійснюються на території України для чого і підійде НПС ПРОСТІР[13].

ПланиРедагувати

  • масова емісія карток у великих банках[3]
  • переказ з картки на картку (P2P-перекази)
  • аналог 3-D Secure 2.0
  • безконтактні розрахунки
  • мобільний гаманець з NFC
  • віртуальні карти

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. Нова торгівельна марка НПС ПРОСТІР — УкрПатент
  2. "Національна платіжна система "Український платіжний простір" (НСМЕП)". bank.gov.ua. Процитовано 2016-07-27. 
  3. а б НПС «ПРОСТІР» у наступному році активізує емісію платіжних карток. Нацiональний банк України. 21.12.2018. Процитовано 2019-03-06. 
  4. НБУ хоче потіснити Visa та MasterCard в Україні
  5. Члени та учасники НСМЕП — Національний банк України
  6. Учасники. bank.gov.ua. Процитовано 2016-08-12. 
  7. «Укрпошта» приєдналася до національної платіжної системи «Простір». 18:41 06.07.2018. Процитовано 2019-03-19. 
  8. Ощадбанк став екваєром компанії «Нова пошта». www.oschadbank.ua. Процитовано 2016-08-12. 
  9. Ощадбанк розповів про особливості нарахування переселенцям соціальних виплат | Громадський простір. www.prostir.ua. Процитовано 2016-08-12. 
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 28 квітня 2017. 
  11. LIQPAY відкриває власникам карток ПРОСТІР можливість оплачувати покупки в провідних інтернет-магазинах України. ПриватБанк. 27 грудня 2019. Процитовано 2020-02-10. 
  12. За проїзд у київському метро тепер можна розрахуватися безконтактними платіжними картками «ПРОСТІР». bank.gov.ua. Процитовано 2016-07-27. 
  13. Чому ПРОСТІР?. prostir.gov.ua. Процитовано 2019-03-18. 

ПосиланняРедагувати