П'єр Перрон (англ. Pierre Perron; нар. 14 березня 1959(19590314)) — канадський економетрист з Бостонського університету.

П'єр Перрон
Народився 14 березня 1959(1959-03-14) (62 роки)
Країна Flag of Canada (Pantone).svg Канада
Діяльність статистик, економіст
Alma mater Єльський університет
Галузь економетрія
Заклад Бостонський університет і Монреальський університет
Науковий керівник Peter C. B. Phillipsd
Аспіранти, докторанти Timothy Vogelsangd, Serena Ngd, Cosme Zinsou Vodounoud[1], Tomoyoshi Yabud[1], Mohitosh Kejriwald[1], Yunpeng Zhangd[1], Jing Zhoud[1], Zhongjun Qud[1], Ai Dengd[1], Alessandro Casinid[1], Aparna Duttad[1], Mingli Chend[1], Jie Houd[1], Seong Yeon Changd[1], Jiawen Xud[1], Wendong Shid[1], Sungju Chund[1], Adam McCloskeyd[1], Linxia Rend[1], Tatsushi Okad[1], Yunpeng Zhangd[1], Yohei Yamamotod[1], Xiaokang Zhud[1] і Gabriel Hender Rodriguezd[1]
Нагороди

Перрон відомий тестом Філіпса — Перрона для тестування наявности одиничного кореня при моделюванні часових рядів[2], тест був результатом його докторської дисертації під керівництвом Пітера Філіпса[en].

БіографіяРедагувати

П'єр Перон народився 14 березня 1959[3].

Ступінь бакалавра (B.A.) економіки з відзнакою здобув в Університеті Макгілла, де навчався в 1978-1981. В 1982 році здобув магістерську ступінь (M.A.) з економіки в Університеті Квінз в Кінгстоні. В 1986 році успішно захистив докторську дисертацію на тему «Перевірка гіпотез в регресії часових рядів з одиничним коренем» та здобув ступень доктора (Ph.D.) з економіки в Єльському університеті[3].

Свою викладацьку діяльність розпочав на посаді лектора в 1985-1986 роках, асистента професора[en] в 1986-1988 роках на кафедрі економічних наук Монреальського університету. Потім викладав на посаді асистента професора на економічному факультеті Принстонського університету в 1988-1992 роках. Був асоційованим професором[en] в 1992-1994 роках, повним професором в 1994-1997 роках на факультеті економічних наук в Монреальському університеті[3].

На кінець 2010-х є професором на економічному факультеті Бостонського університету.

Нагороди та визнанняРедагувати

  • 1979-1981: золота медаль Аллана Олівера з економіки, премія Черрі в області економіки, премія Джеймса Макгілла, премія Джуна Редпат, стипендія Макдональда, стипендія М. Г. Бетті, університетський стипендіат, факультетський стипендіат (все від Університету Макгілла);
  • 1981-1982: спеціальна магістерська стипендія S.S.H.R.C. від Університету Квінс в Кінгстоні;
  • 1982-1986: стипендіат Асоціації випускників Вищої школи з економіки від Єльського університету, стипендіат Єльського університету, стипендіат Ради з соціальних і гуманітарних досліджень Канади (S.S.H.R.C.);
  • 1994: трирічна премія Канадського товариства економічних наук;
  • 1996: премія Multa Scripsit від Econometric Theory[en];
  • 1999: включено до списку значущих економістів світу за версією Who's Who in Economics;
  • 2008: премія Plura Scripsit від Econometric Theory;
  • 2017: стаття JTSA 2017 (спільно з Франсіско Естрада) вкючена до збірки робіт на честь святкування Європейського дня статистики і присвячених темі «Кращі дані. Кращі життя ».
  • 2018: стаття «Дробові поодинокі кореневі тести, що враховують структурну зміну тренду як при нульовій, так і при альтернативній гіпотезах» (спільно з Сон Ен Чангом) отримала премію «За кращу статтю за 2018 рік»; за статті, опубліковані в період 1 січня 2016 — 31 грудня 2017 журналі The Econometrics Journal[en];
  • 2019: 104-й ранг від RePEc[en]; 4-й ранг від Time Series Econometrics;
  • 2020: Clarivate Citation Laureates.

ДоробокРедагувати

  • Unit Root and Structural Breaks, P. Perron (ed.). MPDI, Basel, Switzerland, 2018.
  • Time Series Econometrics: Volume 1: Unit Roots and Trend Breaks, (Perron, P., ed.), World Scientific, 2019
  • Time Series Econometrics: Volume 2: Structural Change, (Perron, P., ed.), World Scientific, 2019

Список літературиРедагувати

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ Математична генеалогія — 1997.
  2. Phillips, P. C. B.; Perron, P. (1988). Testing for a Unit Root in Time Series Regression. Biometrika 75 (2): 335–346. doi:10.1093/biomet/75.2.335.  (англ.)
  3. а б в CV Pierre Perron//Boston University

ЛанкиРедагувати