Отто Бухвіц
німецький політик
О́тто Бу́хвіц (Otto Buchwitz, 27 квітня 1879 р., Бреслау, нині Вроцлав, ПНР — 9 червня 1964 р., Дрезден) — діяч німецького робітничого руху.
| Отто Бухвіц | |
|---|---|
| нім. Otto Buchwitz | |
 | |
| Народився |
27 квітня 1879[4][2][3] Бреслау, Сілезія, Королівство Пруссія, Німецька імперія[4] |
| Помер |
9 липня 1964[1][2][3] (85 років) Дрезден, НДР[1] |
| Поховання | Heidefriedhof, Dresdend |
| Країна |
 НДР |
| Діяльність | політик |
| Знання мов | німецька |
| Членство | Central Committee of the Socialist Unity Party of Germanyd |
| Посада | депутат Рейхстагу Веймарської республікиd, депутат Народної палати НДРd і член Ландтагу Пруссіїd |
| Партія | Соціалістична єдина партія Німеччини і Соціал-демократична партія Німеччини |
| Нагороди | |
Життєпис ред.
З 1898 р. член соціал-демократичної партії Німеччини. Учасник листопадової революції 1918 р. З 1919 по 1933 р. — секретар окружної організації соціал-демократичної партії в Нижній Саксонії, з 1924 по 1933 р. — депутат рейхстагу. З 1933 р. в еміграції. У 1940 р. був заарештований та засуджений на 8 років каторги. В 1945 р. став головою соціал-демократичної організації Саксонії. З 1946 р. — член ЦК СЄПН; депутат Народної палати НДР (з 1949 р.). Герой Праці НДР (1954 р.). Був нагороджений міжнародною Ленінською премією «За зміцнення миру між народами», 1959 р.[5]
Примітки ред.
- ↑ а б в Бухвиц Отто // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в Filmportal.de — 2005.
- ↑ а б в Munzinger Personen
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118664387 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Бухвіц Отто // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1978. — Т. 2 : Боронування — Гергелі. — С. 90.