Відкрити головне меню
Отрутозуби
Жилатьє
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Lacertilia
Родина: Отрутозуби
Біноміальна назва
Helodermatidae
Wiegmann, 1829
Види
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Helodermatidae
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Helodermatidae
EOL logo.svg EOL: 1712
Fossilworks: 38031

Отрутозуби або ядозуби[1] (Helodermatidae) — родина плазунів з підряду Ящірок. Має 1 рід (Heloderma) та 2 види. Викопні отрутозуби відомі починаючи з олігоцену.

Зміст

ОписРедагувати

Загальна довжина представників цієї родини ящірок коливається від 50 до 90 см. Тулуб валькуватий, щільний. Голова тупо закруглена, дещо сплощена. Кінцівки п'ятипалі, дуже міцні, хвіст товстий та короткий. Очі невеликі з рухомими повіками. Барабанна перетинка розташована відкрито біля заднього краю рота. Шкіра має білувато-жовтий, помаранчево-червоний, буро-червоний колір з темний малюнком. На хвості по черзі розташовано темні та світлі поперечні смуги. Іноді зустрічаються однокольорові сірувато-бурі особини. Луска на шкірі велика та горбиста, розташована правильними поперечними рядками. На спині, з боків, на зовнішньому боці лап під лускою є кістяні пластинки — остеодерми, які не торкаються одна одної. Скронні дуги недорозвинені, тім'яний отвір відсутній.

Має отрутний апарат. Отрута виробляється слиною, яка тече між щелепою та губою декількома струмками. Усі зуби отруйні. На теплокровних тварин отрута цих ящірок діє сильніше, ніж на холоднокровних. Втім, для людини вона несмертельна. Зуби у разі випадання або іншої втрати відновлюються.

Спосіб життяРедагувати

Полюбляє кам'янисті, сухі передгір'я, пустелі й напівпустелі. Ховається серед кактусів, у саванах, лісах. Часто отрутозубів можна знайти біля водоймищ. Добре плавають. Риють нори або використовують нори великих гризунів. Це досить повільна тварина, пересувається неквапливо. Під час сильної спеки отрутозуби ховаються у норах і виходять на полювання у присмерку або вночі. Харчуються безхребетними або дрібними хребетними тваринами, зокрема гризунами й зміями, також вживають яйця птахів. Під час полювання в першу чергу користуються нюхом, який добре розвинений. Отрутозуб до 5 місяців може жити без їжі. В цьому випадку використовує жир, який завбачливо відкладається у хвості.

Це яйцекладні ящірки. У липні — на початку серпня самиця зариває 3—12 яєць у землю. Через 30 днів народжуються молоді отрутозуби довжиною 10—12 см.

Стосунки з людиноюРедагувати

З огляду на те, що отрутозуби не становлять загрози для людини, останні не дуже бояться їх. Навпаки, у багатьох місцях полюють на цю ящірку через її гарну шкіру. Водночас середовище проживання отрутозубів скорочується. Тому владою Мексики та США заборонено полювання на отрутозубів.

РозповсюдженняРедагувати

Мешкає у південно-західних штатах США, західній та південно-західній Мексиці, узбережжі Каліфорнійської затоки.

ТаксономіяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Ядозуб // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

ДжерелаРедагувати