Відкрити головне меню

Валентин Євгенович Острожинський (29 січня 1935(19350129), село Вовчинець, нині Козятинського району Вінницької області) — український громадський діяч. Депутат Верховної Ради СРСР (1986—1991). Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1986—1990 р. Член ЦК КПУ в 1990—1991 р. Член Політбюро і секретар ЦК КПУ в червні 1990 — серпні 1991 р. Кандидат філософських наук.

Острожинський Валентин Євгенович
Острожинський Валентин Євгенович.jpg
Народився 29 січня 1935(1935-01-29) (84 роки)
Вовчинець, Козятинський район, Вінницька область, Українська СРР, СРСР
Громадянство УРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність соціальний активіст
Alma mater Академія суспільних наук при ЦК КПРС[d], Q4207845? і Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Науковий ступінь кандидат філософських наук
Партія КПРС
Нагороди
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора
Орден Дружби народів Орден «Знак Пошани»

ЖиттєписРедагувати

Народився у родині колгоспників із села Вовчинець Вінницької області. Закінчив Казанське військове училище (1955), Київський державний університет імені Тараса Шевченка (1964), Академію суспільних наук при ЦК КПРС (1981).

З 1953 року служив у Радянській армії. У 1955—1958 роках — технік, старший технік авіаційної військової частини.

Член КПРС з 1957 року.

З липня 1958 року — на комсомольській роботі: інструктор, 2-й секретар, 1-й секретар Житомирського міського комітету ЛКСМУ.

У 1963—1969 роках — 1-й секретар Житомирського обласного комітету ЛКСМУ.

У 1969 році — 2-й секретар Житомирського міського комітету КПУ. У грудні 1969 — грудні 1973 року — 1-й секретар Житомирського міського комітету КПУ.

У грудні 1973—1982 роках — секретар Житомирського обласного комітету КПУ.

У 1982 — 11 квітня 1987 року — 2-й секретар Житомирського обласного комітету КПУ.

20 березня 1987 — 11 серпня 1990 року — 1-й секретар Тернопільського обласного комітету КПУ. Квітень 1990 — червень 1990 — голова Тернопільської обласної ради народних депутатів.

У червні 1990 — серпні 1991 — секретар ЦК КПУ.

НагородиРедагувати

Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденами Дружби народів, «Знак Пошани», Грамотою Президії Верховної Ради УРСР (25.10.1968). Почесний громадянин Житомира.

ДжерелаРедагувати

Попередник: Голова Тернопільської обласної ради
квітень 1990 - 27 червня 1990
Наступник:
' Маланчук Любомир Михайлович